Коханий поїхав на весілля заробити, а додому не поспішає повертатися. Там уже інша є

Тепле літо мене не зігріває. Бо ти і досі не повернувся з далеких заробітків. А може, ти і не хочеш їхати до України, до мене. Бо все рідше у скупих телефонних розмовах ти говориш про наше кохання. Коли запитую тебе, чи любиш, ти відмовчуєшся.

А тим часом між нами – три роки знайомства. Час, який викреслити з життя не так просто. Мрії про спільне майбутнє і незабутню весільну подорож. Власне, заради цього ти і подався на заробітки. Утім, це я так думала. Бо кохала і вірила. А тепер починаю сумніватися. Тим паче, «добрі» люди допомагають.

Недавно забігла подруга, розпитувала, чи ти досі мені телефонуєш. Бо, мовляв, краєм вуха чула, що там, в Англії, ти зустрів давню знайому, у яку був закоханий ще зі школи. А, може, ти спеціально до неї й подався. А мені намалював красиву картинку, що їдеш заробити нам на весілля.

Серце рoзpивaється від болю. Та я навіть не плачу – вдаю сильну. Не розумію лише одного: для чого був увесь цей спектакль? Невже не простіше сказати правду? Навіщо paнити мені душу ще й брехнею?

І на це запитання ти не відповів. Лише виправдовувася, мовляв, сам не знав, що повернуться старі почуття. Але ти і досі не впевнений, чи хочеш рeaнімовyвати ці стосунки.

Я запитала тебе ще про одне: а що робити з нашим коханням? Принаймні, з твоїми палкими клятвами і запевненнями любити мене вічно. І почула ще дивнішу відповідь: з цим ти також не визначився.

Читайте також: “Я працювала, щоб ти завів і утримував коханку. Тепер, вважай, ти в зятях у сусідній квартирі” – Повертаючись з Італії, Мирося хотіла рідним зробити сюрприз, але її чекав ще більший

Правду кажуть: було б смішно, якби не було так гірко і сумно. Бо, навіть, якщо ти вирішиш залишитися зі мною, де впевненість, що завтра ти не зустрінеш якусь давню знайому знову?

Підкажіть, що робити? Чи чекати і прощати, чи краще забути ось таке «кохання»?

Анжеліка, Лановецький район