fbpx

Коли дочка зібрала необхідні документи і пішла подавати на розлучення, зять заявив, що просто так він її не відпустить

Коли  моя дочка закінчувала школу, ми з чоловіком вирішили зробити їй гарний подарунок і подарували двокімнатну квартиру. Наших накопичених за 15 років шлюбу заощаджень вистачило на цілком собі хороше житло в центрі міста. В основному дочка не жила там, а зрідка проводила вечори з подругами або друзями. Але коли наша дівчинка вийшла заміж, вона прийняла рішення продати подаровану нами з батьком квартиру. З нашим зятем вони скинулися грошима і змогли обміняти двокімнатну квартиру на більш простору трикімнатну. Я була трохи засмучена, адже з чоловіком витратила чимало зусиль і багато років важкої праці, щоб купити доньці власне житло. А тепер замість нього «загальна» квартира, на покупку якої за великим рахунком вклалася тільки моя дочка. Тоді я як відчувала, що цей продаж житла не до добра.

Дочка і зять прожили в шлюбі трохи більше трьох років. За ці роки сімейного життя у них нажаль не народилися дітки, зате з’явилася купа непорозумінь і розбіжностей. Коли ми з батьком приїжджали до них в гості в останній раз, то взагалі були здивовані, як вони раніше жили разом. Між ними як чорна кішка пробігла. З найменшої дрібниці дочка сперечалася з чоловіком, а той теж не мовчав. Навіть при нас з батьком молодята не вибирали слів. Я зрозуміла, що скоро справа дійде до розлучення. Так і сталося. Через тиждень після нашого візиту до дочки, вона заявила, що збирається подавати документи на розлучення. З одного боку я була рада, що дочка вирішила піти від цього чоловіка. Але з іншого – у них спільне майно, яке тепер потрібно буде ділити навпіл.

Коли дочка зібрала необхідні документи і пішла подавати на розлучення, зять заявив, що просто так він її не відпустить. Я думала, у нього прокинулися почуття і все таке, але ні. Чоловік захотів повного поділу майна в рівних правах. Тобто за законом, все, що нажито подружжям за час шлюбу, має бути поділено навпіл. А це їх загальна трикімнатна квартира.

Але всі ми знаємо, що майже всі гроші на її покупку внесла моя донечка, а колишній зять вклав тільки невеликий відсоток. А тепер виходить їй потрібно віддати половину квартири своєму колишньому.

А де ж справедливість? Як допомогти дочці повернути її житло? Чи це реально взагалі?

Фото спеціально для  osoblyva.com

You cannot copy content of this page