Машка була милою, хорошою дівчинкою – симпатичною, з відмінною фігурою, в міру розумна, в міру (коли треба) не розумна, весела, заводна і добра. Ми не були дуже близькими подругами, але багато спілкувалися, втім, з Машкою подобалося спілкуватися всім. Її сім’я в ті часи була не з бідних – чим займався тато, не пам’ятаю, а мама була директором будинку відпочинку. Бабуся тримала пасіку.
На третьому курсі Машка стала частенько приїжджати в інститут на своїй машині, із задоволенням носила дорогі золоті каблучки, які дарувала бабуся, але, тим не менш, продовжувала спілкуватися з усіма рівно і привітно. «Ну так, мої батьки трохи багатші ваших, але це ж батьки заробили, а не я,» – іноді чули ми. Але ось в її оповіданнях все частіше став з’являтися якийсь Петя, про якого вона говорила з мрійливим придихом і таємниче посміхалася.
Вона говорила про нього, як про прекрасного принца, люблячого, розуміючого, дбайливого, і взагалі, супермена. Маша і Петя стали жити разом. Справа повільно, але вірно просувалася до весілля, Машка сяяла. Однак ми з дівчатами все більше і більше насторожувалися – захоплена любов’ю Машка не бачила очевидного. Ми ж, слухаючи її розповіді, тривожилися за неї. «Ви уявляєте, мій Петька так мене обожнює, що поставив умову – я повинна взяти його прізвище, щоб всі знали – я належу йому!» (Зауважу, що зміна прізвища була на рівні – було Шевченкоа, стала Пупкова)
«Ой, мій Петя мене так любить, що дико ревнує! Вчора в клубі один хлопець мене запросив танцювати, я відмовилася, але Петрик все одно так розлютився, що виволік мене за руку з клубу!» – вона з гордістю демонструвала величезні сліди на руці. «Петрик такий розумний – каже мені: мовчи в ганчірочку, жінко, тепер я вирішую всі твої проблеми!» Ще Петрик захоплювався спортом – дивився до півночі спортивні матчі, змушуючи Машу сидіти поруч, хоча знав, що їй вставати о 5 ранку в інститут.
Міг влаштувати їй скандал на рівному місці (він такий темпераментний!») Любив порядок – стежив, як Машка вимила посуд і витерла пил. Загалом, наші спільні міркування ми їй все-таки висловили – у нас склалося враження, що ви не одружуватися, а розлучатися збираєтеся … Машка довго сміялася і говорила, що жарт відмінна, а ми просто заздримо її щастю.
У вересні вони одружилися, а в січні потрапили в пригоду транспортну: поверталися вночі з клубу, Петрик лику зовсім не в’язав, Машка просила, щоб він дозволив їй сісти за кермо – планували маля і вона не пила зовсім. Але за кермом повинен бути мужик! … Машину занесло на слизькій дорозі, Петрик не впорався з керуванням, і вони злетіли під укіс. Сила долі – Петрик руку злегка пошкодив тільки, а ось Машка отримала колосальні проблеми з хребтом.
Коли лікарі винесли вердикт, що навряд чи Машка зможе коли-небудь ходити, Петя не роздумував ні секунди. Він примчав до дружини в лікарню і сказав, що він молодий, здоровий, хоче веселитися, хоче дітей. Лежача вона йому не потрібна, тому він подає на розлучення … … Що сталося з Петром, не знаю, та й не цікаво мені це. А ось Машка стала і пішла. На реабілітацію пішли роки, але вона це зробила. Повернулася в інститут, закінчила, знайшла роботу, вийшла заміж і народила дитину. Вона впоралася.
