Коли мама знайшла його, мене дуже сварила, вона не розмовляла зі мною два тижні. Через думки про те, що я найгірша дочка і погана сестра, мені було дуже зле

Як би соромно мені не було, але мені потрібно виговоритися. Мені чотирнадцять років. Мене дуже дратує мій трирічний брат. Я майже все життя живу без батька.

Все дитинство я була самотньою (мама постійно на роботі, а тварин у мене не було, як і друзів) і мріяла про сестричку.

З віком я повністю залишила цю витівку і навчилася цінувати тишу і спокій, але мене вразила заява матері: «В тебе буде братик». Спочатку я тішилася, але після…

Мама почала сильно дратуватись по дрібницях (вона і раніше сварила мене, але не так часто). Коли вона поїхала за братиком, я жила у її подруги.

Та подруга щось наговорила матері телефоном, поки я гуляла. Мені вона зателефонувала і страшенно насварила, що у мене погано поведінка.

Думаю, так це і почалося.

Після появи братика увага мами остаточно залишила мої стіни і пішла до сусіднього замку. Я щиро чекала, коли мати зможе звільнитися від брата і, елементарно, обійняти мене.

Але це не відбувалося. Я завела щоденник «зайвих думок», після кожної сварки я писала там погані речі та рвала сторінки, намагаючись заспокоїтися.

Коли мама знайшла його, мене дуже сварила, вона не розмовляла зі мною два тижні. Через думки про те, що я найгірша дочка і погана сестра, мені було дуже зле.

Брат підріс, я закінчила молодшу школу, але не прийшла на випускний, бо мама сказала: «Треба посидіти з Ромочкою, та й ти не заслужила свята, ось посуд не вимитий!». Я три дні провела у сльозах.

Кожні вихідні те саме: «посидь з Ромочкою», «пограй з Ромочкою», «якщо йдеш гуляти з Сонею, візьми Ромочку і гуляйте тільки у дворі».

Я стала приватною нянькою. Єдина подруга розхотіла зі мною спілкуватися, сказавши: Ти весь час тягаєшся з дрібним!.

Брат підріс. Ставлення не змінилося. “Саш, принеси!”, “Саш, подай!”.

Він розбив мій телефон. А посварити чи образити не можна не можна, мати одразу ж: «Він же маленький!».

Все, що він хоче, йому дають та купують. На Новий рік Ромі іграшки на п’ять тисяч, а мені джемпер із барахолки.

І так постійно. На запитання: «Ти мене взагалі любиш?» — мама відмовчується.

Вже не знаю, що робити.

Автор: Оксана