Коли на світ з’явився син, в свідоцтві про народження я не заповнювала графу про батька. А колишньому чоловікові заборонила приходити до нас. Єдиний раз, коли він бачив сина – при виписці, і то хвилин п’ять

Ми з чоловіком одружилися дуже рано, йому було лише 18, мені – 21. І через півроку після весілля ми стали батьками двох маленьких красунь.

Чоловік старався як міг, працював на двох роботах, щоб забезпечити нашу сім’ю. Коли дівчатка підросли і пішли до садочку, я теж вийшла на роботу. Обоє працювали як скажені, щоб діти нічого не потребували. Згодом мене підвищили, моя зарплатня значно зросла, а чоловік так і працював на заводі.

Ми прожили 16 років, дівчата росли, а ми знали тільки, що робота та робота. Я й не помітила, як чоловік віддалився від мене, почав постійно зникати на роботі. Іноді навіть у вихідні працював, притому, що у нього п’ятиденний графік. Але я йому довіряла, ніколи навіть уявити не могла, що в моїй сім’ї може статися таке. Напевно, спрацювала жіноча інтуїція і я перевірила його телефон, хоч ніколи в житті цього не робила. І як грім серед ясного неба – зрада.

Коли я почала запитувати, він, навіть не виправдовувався, відразу зізнався, що зустрів своє шкільне кохання і почуття повернулися. Сказати, що світ перевернувся з ніг на голову, – це нічого не сказати. Звичайно, ми сильно посварилися. Я його вигнала, а він просто зібрав речі і переїхав жити до мами.

Через декілька місяців ми розлучилися. Чоловік приходив до дітей, але так і не пояснив їм, що ж сталося. Довелося мені придумувати, чому тато пішов, намагалася все загладити, сказала, що в усьому винна я, що не приділяла достатньо уваги татові через роботу. Та дівчата зробили свої висновки і перестали з ним спілкуватися.

Я щосили намагалася налагодити контакт між ними, придумувала спільне дозвілля – кіно, риболовлю, пікніки. Здавалося, що в мене вийшло, ми з ним теж помирилися, дітей відправили до бабусі на канікули, а самі влаштували собі медовий місяць, хоча чоловік так і не повернувся в сім’ю, і продовжував жити з матір’ю.

Потім я дізналася, що скоро втретє стану мамою. Я не можу описати словами, що мені довелося пережити, коли я сказала йому, але результатом є те, що я одна з трьома дітьми, а він так і живе з матір’ю, і бігає до своєї пасії. Дамочка виявилася ще тою, дізнавшись про моє положення сказала, що їй всеодно скільки у мене дітей від нього, все рівно буде зустрічатися з ним.

Коли на світ з’явився син, в свідоцтві про народження я не заповнювала графу про батька. А колишньому чоловікові заборонила приходити до нас. Єдиний раз коли він бачив сина – при виписці, і то хвилин п’ять. Більше ми його не бачили. Він не спілкується з дітьми, хоча регулярно перераховує гроші дівчатам. Вони не пробачили йому другої зради. А я живу, як в пеклі, синочку вже 4 місяці, і з нами все гаразд, але іноді так боляче, ніби це сталося тільки вчора.