Аліна прийшла на роботу раніше за всіх в офісі. Дівчина була дуже старанним працівником, і дуже часто приходила раніше всіх.
Зайшовши в кабінет, вона насамперед перевзулася і поставила чайник. Скоро прибіжить Маша, її сусідка по кабінету, яка вічно не встигає попити каву вдома. Вона взагалі нічого ніколи не встигає, і завжди спізнюється на роботу. Насамперед Марія, звичайно, буде пити каву.
Чайник виявився порожнім і Аліна, зітхнувши, пішла по воду.
Не встигла вода закипіти, як приміщення офісу почало наповнюватися голосами. На роботу поступово стікалися співробітники. Останньою в кабінет впурхнула Маша.
– Ой, Алін, привіт, начальник ще не заглядав? Ні, ну слава Богу. Ти чайник поставила вже, так? Молодець!
Маша, витягнувши ноги, сіла попивати каву. Одночасно, вона розповідала Аліні про свого нового хлопця, і вчорашнє невдале побачення.
Аліна підтакував невпопад, втупившись у свою паперову роботу.
– Ти хоч чуєш, що я тобі розповідаю? Ось вічно ти мене не слухаєш – образилася Маша.
– Так слухаю я тебе, слухаю. Я просто до планерки не встигаю підготуватися.
– Ой, а ти мій звіт доробила, який я тебе просила – раптом згадала Маша.
Твій я ще вчора ввечері вдома доробила, а ось свій не встигаю. Маш почекай, не відволікай.
Після планерки, повернувшись до кабінету, Аліна погрузилася в роботу. Маші в кабінеті не було, вона як завжди бовталася десь по сусідніх кабінетах, розпускаючи плітки з співробітницями.
Але не встигла Аліна заглибитися в папери, як до кабінету увірвалася Катерина Павлівна.
– Аліно, я чула, ти у відпустку зібралася?
– Так, я вже написала заяву, ось в серпні у відпустку і піду.
– Як так то, чому ж саме зараз, я ж теж в серпні збираюся. Ти ж знаєш, двох одночасно не відпустять. Алін, будь ласка, давай я сходжу у відпустку, ти потім пізніше – просила Катерина Павлівна.
– Катерино Павлівно, але я ж вже три роки у відпустці не була. Ми вже з чоловіком все вирішили, поїдемо батьків відвідати, ми їх дуже давно не бачили.
– Так які ваші роки. Все ви ще встигнете, і до батьків, і куди там вам ще хочеться. А ось я вже жінка немолода, я на море з онуками зібралася. Алін, ну май совість, коли ще мені така можливість випаде, ну будь ласка!
І дівчина, тяжко зітхнувши, поступилася, хоча розуміла, вдома їй з чоловіком належить вельми неприємна розмова на цю тему.
Після Катерини Павлівни в кабінет вбіг Володимир.
– Алінко здрастуй, у мене до тебе прохання. Роздрукуй мені ось цей кошторис, тільки підправ, тут помилки, ну ти і сама все бачиш.
Аліна взяла папери Володимира і почала вивчати.
– А я поки чаю поп’ю – сказав Володимир, по хазяйськи розташувавшись на кріслі. І тут в кабінет увійшла сама Маша.
– О, Володя, ти тут чого у мене, чаї ганяти прийшов? Алін, ти чим зараз зайнята? Начальник у мене вимагає роз’яснення до звіту, в письмовому вигляді. Зроби, будь ласка, швидше.
– Ну ні вже – заперечив Володимир – спочатку мені кошторис!
Маша і Володя сиділи і весело перекидалися жартами, поки Аліна робила за них роботу.
Коли ж робочий день добігав кінця, в кабінет до Аліни заглянув і сам начальник.
– Так, Аліно, слухай сюди. Сьогодні кур’єр повинен був привести важливі документи. Він затримується, взагалі не знаю о котрій приїде, втомився його чекати. Доведеться тобі затриматися після роботи і дочекатися його. Так, до речі, тобі буде чим зайнятися весь цей час, поки чекаєш. У нас Анна на лікарняний пішла. Дороби за неї всі розрахунки і завтра на планерці доповіси мені.
– Але, Геннадію Антонову, я не можу сьогодні затримуватися, ми з чоловіком збиралися в ресторан сходити.
– Який ще тобі ресторан, Аліно! Це робота, РА-БО-ТА! Сиди і роби, і чекай кур’єра.
Коли з офісу всі розійшлися, Аліна зателефонувала чоловікові. Сказала, що вона знову затримується на роботі, як завжди. Вислухавши купу претензій в свою адресу, дівчина засумувала. Так, вона не вміє відмовляти, так відбувається завжди. На роботу приходить раніше всіх, а йде пізніше за всіх. Та ще й з собою додому папери тягне, як правило чужу роботу.
Аліна знала специфіку роботи майже кожного в офісі, і могла підмінити будь-кого.
Але коли питання стосувалося підвищення зарплати, начальник різко обривав боязкі Алінини наміри.
– Аліно, ну тобі куди підвищення зарплати просити. Не так вже й багато у тебе роботи. Тобі я зарплату точно підвищити не можу, навіть не заїкайся!
В результаті Аліна отримувала менше всіх в офісі. Набагато менше!
І ось знову, Аліна пробула на роботі майже дотемна. Коли приїхав кур’єр, вона все ще не доробила підрахунки, доручені їй начальником, тому сиділа і копітко все виконувала.
Коли ж нарешті прийшла додому, її чекав сердитий чоловік.
– Так, дружино, нам потрібно серйозно поговорити. Я тебе майже не бачу, в ресторан ми вже місяць, як хотіли сходити, це я вже мовчу про заплановану відпустку, яка обламалася вкотре! Я звичайно терпляча людина, і люблю тебе, але зараз вже вибирай – або твоя робота, або я! Ти завтра ж подаєш заяву на звільнення. Я просто втомився жити один. Відпрацюєш два тижні, а потім поїдемо до батьків, як і планували.
Ну, а після відпочинку, знайдеш іншу роботу. Я впевнений, з твоїм досвідом і кваліфікацією, це не складе великих труднощів. Повір, твоя копійчана зарплата не варта того, щоб жити в офісі. Ти легко знайдеш собі роботу з гідною зарплатою і стабільним графіком.
Звичайно Аліна звикла до своєї роботи, але заради неї не збиралася ризикувати своїм щасливим шлюбом. Тому на наступний ранок на стіл начальника лягла заява про звільнення.
Начальник був в приголомшений від її рішення. Він подумав, це шантаж, для підвищення зарплати.
– Добре, добре, вмовила, я підвищу тобі зарплату, Алін.
– Ні, рішуче сказала дівчина – підписуйте, я йду.
А в кабінеті на неї фурією накинулася Марія:
– Алінка, ти що удумала, ти навіть не думай, куди ти зібралася йти. Якщо вже на те пішло, я в цих паперах взагалі нічого не розумію, що я без тебе тут буду робити?
– Я знаю Маша, що не розумієш, але тим не менш, зарплата у тебе в два рази вище ніж у мене – огризнулася Аліна.
Маша застигла на місці.
– Так ти що це все через зарплату. Що ж ти в мою кишеню заглядаєш, безсовісна. Гаразд, пішли до начальника, я переконаю і тобі трохи підняти зарплату. Тільки не йди, Алін ну будь ласка!
Зрозумівши, що Аліна не передумає, Маша накинулася на неї з докорами:
– Ти зрадниця. Ми з тобою вже не перший рік в одному кабінеті сидимо, а ти береш і ось так мене кидаєш.
Потім, Аліна почула ще купу бруду від Катерини Павлівни, яка зрозуміла, відпустки їй не бачити. Потім від Володимира та інших співробітників офісу, яких завжди виручала.
Прийшовши додому, дівчина, мало не плачучи скаржилася чоловікові:
– Ну ось чому так, я ж ніколи нікому з них не відмовляла, я робила за них всю роботу, а ось тепер вони вилили на мене відро бруду. Називали зрадницею і по всякому.
Чоловік обнявши Аліну сказав:
– Ось пам’ятаєш, кілька місяців тому ваша Танька, з сусіднього кабінету звільнялася? Що їй всі говорили? Так, бажали щастя і посміхалися! Але ж Танька була нікудишнею робітницею, і грубіянкою.
І ось ти, яка нікому не могла ні в чому відмовити! Виходить, чим краще людина, тим гірше до нех ставлення? Так само!
