Знайома Лариса живе в Італії вже сім років. Вони з чоловіком поїхали сюди на постійне місце проживання, у них донька. Купили невеличкий будинок, але затишний, і сталося так, що чоловік вирішив поїхати назад в Україну.
Не подобається йому місцевий клімат, люди, робота, у відпустку приїхати одне, а жити постійно – це інше.
Не минуло й двох років, як чоловік заявив Ларисі: “Продаємо тут будинок і їдемо назад у Вінницю”.
“Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Донечка закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує.
“А що тут хорошого? Люди чужі, мені моя робота не подобається, ну ти як хочеш, а я поїду назад. У мене там є квартира, залишилася від діда”. Лариса, звичайно, підозрювала, що чоловік може поїхати назад.
Адже вони поїхали сюди, щоби забути сімейні неприємності, зраду чоловіка.
Вона вибачила його, вистачило їй терпіння та мудрості зберегти сім’ю, вирішила, якщо вони поїдуть подалі, чоловік забуде свою пасію. Лариса продала трикімнатну квартиру, яка була у її власності від батька.
Взяла кредит у банку, і купила будиночок в Італії, завбачливо оформивши на доньку. Але чоловікові все тут не подобається, Юлія, його пасія постійно пише повідомлення, вона народила сина, і тепер просить допомоги на виховання.
Зрештою, чоловік поїхав назад в Україну. Лариса розуміла, що клімат та робота, це відмовки чоловіка, перетягнула молода його на свій бік.
Коли чоловік їхав, знайома йому сказала: “Приїдеш додому, подавай одразу на розлучення, там його легше оформити, я надішлю свою згоду. Донька доросла, швидко розведуть. До мене сюди більше не приїжджай, бачити тебе не хочу. Я лишаюся тут, мені все подобається”.
Ось так Лариса залишилася сама в Італії, зараз їй сорок сім, вісім років живе одна. Донька після закінчення інституту влаштувався в хорошу компанію. Познайомився з хлопцем, теж з України, працюють разом і живуть тепер із нею.
Рік тому вони одружилися, народився маленький Матвійчик. Лариса на сьомому небі від щастя, такий гарненький онук в неї, правда ще крихітка, але це нічого, виросте швидко. Особисте життя своє жінка поки що не влаштувала.
Є багато шанувальників, особливо місцеві чоловіки, але вона не хоче пов’язувати своє життя з місцевим.
Відчутна різниця менталітетів. Ну а якщо зустрінеться співвітчизник, то Лариса і не проти, але їх вільних тут мало.
Автор: Нінель
