Лариска з сестрою за чоловіком слідкують, їдуть за автобусом. Кінцева зупинка, і Петро йде в бік лісу. Дуже акуратно вони йдуть за ним. Він по стежці, а вони через кущі пробираються. Через пару кілометрів Петро озирнувся і як давай кричати!

Не знаю правда чи ні, але цю історію мені ще батьки розповідали мало не в дитинстві.

Жила собі звичайна сім’я. Чоловік не п’є, не курить, зарплату додому носить. Майстер на всі руки. А у Лариски, дружини його, характер не дуже, важкувато їй було з людьми, а Петро прийняв її «таку як є». Спокійний був завжди, хоча працював на нервовій роботі. Жодного разу навіть голосу не підняв!

І була у нього одна дивна особливість. Щонеділі він кудись віїжджав на кілька годин. Лариска вже думала: а чи не коханка там у нього є? Куди ж він так періодично виїжджає. І вирішила вона простежити за ним за допомогою сестри і її машини.

Час 14 година, Петро стоїть на зупинці і чекає автобус, який йде за місто. Автобус під’їжджає він сідає і їде. Лариска з сестрою їдуть за автобусом. Кінцева зупинка, і Петро йде в бік лісу. Дуже акуратно вони йдуть за ним. Він по стежці, а вони через кущі пробираються. Через пару кілометрів Петро озирнувся і як давай кричати! Так так кричав, що навіть спокійні дятли переставали стукати своїм дзьобом … Він кричав просто «АААААААААА». І більше нічого.

Злякалася сестра, а Лариска то ще більше – адже скоро він приїде додому, і їй же з ним ще жити. Швиденько виїхавши звідти і розпрощавшись з сестрою, Лариса знехотя пішла додому. Приїхав Петро з тюльпанами, чмокнув у щічку дружину і запитав: – А вечеря ще не готова? Не починай, відпочивай. Я сам хочу зготувати.

Тиждень собі місця Лариса не знаходила, навіть про розлучення вже думала згадуючи той дивний день. Настала неділя і він знову поїхав. По приїзду вона запитала: – Я боюся тебе, мені розповіли як ти кричиш в лісі … навіщо?

Читайте також: Мирина була щаслива в шлюбі, мала дім і багатого чоловіка. І все було добре, доки подругу з села в гості не запросила

– Ларис … мені звичайно дуже незручно, але у мене дуже нервова робота, а енергію то негативну мені потрібно кудись дівати? Ось я раз в тиждень і їжджу в ліс, емоції свої вихлюпую. І знаєш сама – допомагає. Поїхали в наступний раз разом покричимо? І стали вони тепер разом їздити і кричати в лісі. Лариска навіть спокійнішою стала. перестала чоловіка пиляти.