Скільки себе пам’ятаю, ми з мамою жили одні, я навіть приятелів чоловіків у неї не помічала. Мама присвятила все своє життя мені.
Правда, наpoдилася я, коли мамі було всього двадцять років, та й батька свого ніколи не знала. У дитинстві я в таємниці мріяла про те, щоб у нас була повна сім’я, як у інших дітей і щоб всs разом ми ходили в парк кататися на каруселях, а потім в кафе по морозиво.
Запитала я вперше про те, хто був мій батько тільки, коли мені було вже тринадцять. Мама неохоче відповіла, що щось там не склалося у них з татом і він поїхав кудись далеко ще до того, як мама дізналася, що вaгiтна. Більше я нічого питати не стала, зрозумівши, що для мами це неприємна тема.
Після школи я закінчила технікум і швидко влаштувалася на роботу. У мене була медична спеціальність і мене взяли працювати в терапевтичне відділення постовою медсестрою. Деякий час я звикала, а потім якось швидко втягнулася в роботу, ніби все життя тут і була.
Одного разу, в нашому відділенні з’явився цікавий чоловік років тридцяти п’яти. З його розмови було відразу зрозуміло, що він не місцевий. У карті було написано, що місце його прописки якесь північне місто. Мені шалено сподобався Сергій, хоч він і був набагато старше мене. Було видно, що його харизма підкорювала жіночі серця з першого погляду, не я одна в нашому відділенні попалася на вудку цього чоловіка, всі медсестри в сестринській тільки і шепотілися про Сергія.
Одного разу, в мою зміну Сергій підійшов до мене з проханням:
– Наталочко, мій лікар заборонив мені спускатися вниз, а так хочеться чайку попити. Ви не могли б сходити в магазин по упаковку заварки.
Сергій простягнув мені гроші, а я в цей момент вперше глянула прямо йому в очі, і зрозуміла, що по-справжньому закохалася.
– Не треба грошей, я пригощу Вас чаєм, якщо дозволите, заварка у мене є, і окріп теж , і навіть цукор.
– Дякую, Наталочко! Ви зараз врятували нещасного хворого!
Ми з Сергієм посміялися, а через кілька хвилин вже пили чай удвох прямо на посту. У нас зав’язалася цікава розмова і незабаром ми перейшли на «ти». Сергій і справді давно жив на Півночі, а в нашому місті у нього залишилися родичі, яких він вирішив провідати, не бачив їх майже двадцять років.
Всі наступні кілька днів ми спілкувалися з Сергієм по телефону, якщо була не моя зміна, а в мою зміну проводили багато часу разом. Виписуючись, Сергій підніс мені величезну коробку цукерок і запропонував мені зустрітися вже за межами стаціонару.
Ми зустрілися в цей же вечір в кафе і я відчувала, що у Сергія до мене теж зароджуються якісь серйозні почуття. Він проводив мене до дому та дуже здивувався, опинившись в знайомому йому колись дворі.
– А який номер квартири у тебе, Наталочко?
– П’ятдесят п’ять! Другий поверх, направо.
– Ти здається говорила, що живеш з мамою? Як її звати?
– Світлана. Ви знайомі?
– Поки не знаю. Наталочко, а назви, будь ласка, дату свого народження?
Після того, як я відповіла на це питання, Сергій змінився в обличчі. Він кілька хвилин простояв мовчки, а потім серйозно так запитав:
– А твій батько? Де він? Вибач за нетактовність
– Я його ніколи не знала. Мама каже, що він поїхав кудись далеко ще до мого наpoдження.
– А вдома твоя мама? Підемо швидше до неї, мені здається, зараз ти дізнаєшся дещо цікаве.
Ми поспішили до мене додому. Мама відкрила двері, і, побачивши нас з Сергієм, знепритомніла. Я швидко надала їй медичну допомогу і привела до тями.
– Сергію, це ти?
– Так, Світлано, я. Наташа – моя дочка?
– Та так вийшло
Я стояла ошелешена такою новиною. Закоханість у Сергія зникла в одну мить, я побачила цього чоловіка з іншого боку, у мене з’явився батько, якого ніколи не було. А Сергій раптом сказав мені:
– Тепер я зрозумів, чому мене так тягнуло до тебе, доню.
Читайте також: Не думай її сюди з животом привести, – категорично мовила матір. – А ще краще – розлучися! Скажемо, що дитина не твоя
Виявилося, що Сергій був молодший моєї мами, йому не було ще й сімнадцяти, коли вони покохали одне одного. Батьки батька були проти таких відносин і забрали сина разом з собою на Північ, де працювали тоді. Сергій не знав, що кохана вaгiтна.
Природно, зараз вже було не повернути минулого. У Сергія була дружина і двоє дітей там, на Півночі. Але він дуже зрадів, що знайшов дорослу дочку і дуже дякував мамi за те, що вона залишила дитину і сама виростила таку чудову мене, його дочкy.
