fbpx

Мама приїхала до мене в орендовану квартиру, коли я була на роботі і просто вкрала куртку. А все тому, що вона їй не подобалася

Поїхав я до батьків, відвідати поки вони не виїхали на дачу на все літо і зустрів свою добру знайому. Не скажу, що це подруга, просто ми були в одній компанії й інколи спілкуватися. Я їй розповів, що хочу побачити своїх предків і запитав, як справи у її мами. Тата у неї не було, я про це знав.

Її настрій помітно змінився, вона відвела погляд і сказала, що не спілкується з матір’ю вже більше півроку. Виявляється дівчила жила з матір’ю до 21 року (зараз їй 24) і цей час називає пеклом. Мати її постійно контролювала, критикувала з найменшого приводу, влаштовувала скандали. Мені було складно уявити таке ставлення батьків до дитини, Бог від цього уберіг.

Вона зітхнула і продовжила: – Я безмежно рада, що змогла виїхати від неї, у мене є робота і я в змозі заробляти на життя і оплачувати оренду квартири. Я в подиві запитав, мовляв, чому, якщо все почало налагоджуватися, ти перестала з нею спілкуватися, навіть дзвонити?

На що вона відповіла: – Півроку тому стався дивакуватий випадок, який став останньою краплею в наших стосунках. 2 роки тому я купила куртку (пуховик), яку до сих пір можна носити, але матері вона стала поперек горла. Щоразу при зустрічі вона говорила, що я повинна купити щось нормальне – дублянку або шубу. Тому що, в цьому пристойні дівчата не ходять, на її думку.

Звичайно моя знайома сказала їй, що це не її справа і куртка їй подобається. Тоді мати приїхала до неї в орендовану квартиру, коли дівчина була на роботі і просто вкрала куртку. М’яко кажучи, дивний вчинок для людини 52 років. Така одержимість своєю дитиною ні до чого доброго не приведе. Просто абсурд!

Загалом, вона приїхала додому до матері і з боями відвоювала куртку. Після цього випадку ніяких контактів з матір’ю у неї не було до цього дня. Я не став їй говорити порожні слова підтримки, мовляв, все зміниться і знову зійдуться. Не помиряться! Щоб зрозуміти один одного потрібні внутрішні зміни, бажано з обох сторін. Потрібно визнати, що ти помиляєшся в своїх думках і діях і почати старатися думати інакше. Але якщо за 52 роки це не клацнуло, то людину вже не змінити.

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page