Ніна Іванівна, мати моєї подруги не схвалила вибір дочки, однак все-таки Ліда вийшла заміж за Петра.
Вона вважала що він їй не рівня, адже у її дочки освіта вища, а Петро просто звичайний робітник. От і вирішила жінка, що потрібно Ліді показати на всі недоліки її чоловіка, ще поки дітей немає.
І почала Ніна Іванівна регулярно доньці “капати” на Петра: що він не такий, що він то не так робить, що забагато їсть, та навіть, що хропе як паровоз, адже одного вечора вони у неї ночували, і жінка чула як зять хропів.
Та не тільки сама Ніна Іванівна старалася, а ще й до того ж і родичів підмовила, щоб вони Ніні теж недобре говорили за Петра.
Ліда слухала, слухала, а коли терпінню її прийшла межа, вона вирішила з усіма цими розмовами закінчити.
Як тільки мати або хтось з родичів починали свої звичні розмови, вона одразу їх зупиняла, та показувала їм на двері, або як сама була в гостях, то розверталась та йшла геть.
Ліда вирішила що нікому не дозволить ображати її чоловіка і зруйнувати сім’ю їхню не дасть.
До того ж Петро не заслуговував на те, щоб про нього говорили те, що говорили.
Він був зовсім іншим: добрим, уважним, дбайливим.
Майже три з половиною роки знадобилося для того щоб Ніна Іванівна, все-таки зрозуміла та налагодила стосунки з дочкою та зятем.
А родичі звісно оцінили те як Ліда відстоювала Петра, та почали більше з ними більше “родичатись” та поважати.
А недавно Петро сам запропонував Ніні Іванівні зробити ремонт у її квартирі.
Ліда була одразу проти, вона хотіла попередити Петра що матір може не оцінити його вчинку.
Однак пізніше вона погодилась, сподіваючись що мама нарешті порозуміється з її чоловіком.
Автор: Нінель
