Місяць за місяцем я все більше розумів, що вона моя майбутня дружина. Через 2 роки освідчився, і це було найомрієніше “Так” в житті. І я зрозумів, що все сталося так, як і призначено долею

Ще в дитинстві я мріяв стати фотографом, бачити історії людей через призму камери.

Малював маленькі портрети, батьки раділи моєму захопленню, та всяко підтримували.

Коли з’явились перші фотоапарати, вони одразу мені купили, не найдорожчий, але для навчання підійде.

Пам’ятаю як зробив у будинку темну кімнату, для просвітлення фото.

Фотоплівку вимочував у спеціальний розчин, і просушував.

З’являлись світлини- моменти з життя, які назавжди закарбовувались у вигляді фото.

З того моменту пройшло багато років, я став дорослим чоловіком, успішним фотографом.

З часом появилась власна студія, записів було багато, тому на особисте життя часу не було.

Реалізувавшись в практичній сфері, я зовсім забув про любов.

Повертавшись додому, мене чекала пуста квартира, і холодне ліжко.

Через інтернет познайомитись не вдавалось, а вживу часу не було, так і жив.

Напевно так і мало бути в той час.

Мій найкращий друг освідчився своїй коханій, я організував їм фотосесію під час цього свята.

Читайте також: Свекруха, згадала за невістку та подзвонила просити пробачити її сина, після того, як не змогла знайти спільну мову ні з однією з пасій його. Перша невістка виявилась найлюдяніша з усіх інших

Пізніше визначились і з датою весілля.

Звісно я був другом нареченого, і заодно фотографом в деяких моментах.

Подружку нареченої не бачив жодного разу до весілля. Тому інтрига була сильна.

І ось цей день настав, коли я побачив її то моє серце йокнуло.

Вона була висока, красива, ніжна. Дівчина, яка одним тільки поглядом закохувала в себе всіх присутніх.

Не встояв перед цією спокусою і я. Весь вечір я не випускав фотоапарат з рук, але світлин Тані було значно більше, ніж молодят.

Ми одразу знайшли одне одного в соціальних мережах, та зав’язалось спілкування.

Дуже цікава дівчинка, не тільки красива, а й розумна.

Місяць за місяцем я все більше розумів, що вона моя майбутня дружина.

Через 2 роки освідчився, і це було найомрієніше “Так” в житті.

І я зрозумів, що все сталося так, як і призначено долею.

Автор: Аніна

Історія написана спеціально для osoblyva.сom

Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.