На ранок після весілля він пішов до мами, ми ні одного дня не пожили разом

Якби я знала, яка доля чекає з Олегом, то ніколи б не погодилась вийти за нього заміж.

Зустрічалися ми близько року, бачились по вихідних, бо я була студентом, і приїжджала раз у тиждень.

Він ніде не навчався, жив із мамою, батько від них пішов, коли йому було приблизно 6 років.

Приходив до мене, як то кажуть «на кавалєрку». Я закохалась по вуха, він був моїм першим хлопцем.

З нетерпінням чекала тої пʼятниці, летіла додому на крилах.

Тому коли він скромно біля моїх воріт запитав чи я буду його дружиною, я не думаючи сказала ТАК!

Все, що треба було обрати, купити, замовити до весілля він спочатку обговорював із мамою, а потім аж радився зі мною.

Я не дуже звертала на це уваги, бо ті всі клопоти і приготування відверталися мою увагу від цього.

Коли я поїхала вибирати сукню, він взяв із собою маму. І на все, що я заглядала, вона крутила носом, і фиркала і критикувала. 

Я мовчала, бо не хотіла щоб були якісь непорозуміння, ну і псувати такий момент теж було не охота. Не кожен же день я вибирала весільне вбрання. 

Тому в результаті, я купила те, що сподобалось їй. Це була моя найперша помилка, піддатися тоді. Я в тій сукні почувалася не комфортно, але чомусь прийняла це.

Коли за місяць до визначеної дати весілля я дізналася, що при надії, моєму щастю не було меж. Я розказала Олегу, він теж зрадів, і ми пішли до нього додому, щоб розказати мамі. 

Вона тільки прицмокнула, і сказала, що гідна жінка не спить з чоловіком до вінчання. Другий раз я прийняла її шпильку, і теж про це шкодую.

В день весілля вона була дуже нахмурена. Все бурчала, я навіть бачила, що вона плакала. 

На ранок після весілля, коли ми з Олегом мали йти до мене, (ми заздалегідь вирішили, що житимемо у мене, так як велика хата, і є місце і для нас, і окрема кімната для дитини.) він сказав, що хоче жити вдома. А його мама сказала що на мене місця немає! 

Читайте також: Зіпсувалися стосунки з мамою після її заміжжя. Мене виховувала мати без батька, я його не бачила ніколи

Мені ніби відро води на голову вилили. Вона сказала, що думає що дитина не від нього, і що треба ще добре подумати, що робити далі. А поки що її син житиме вдома.

Найгірше, він не сказав ні слова, щоб заперечити. Нічого. Скоро на світ появиться дитина. Він і далі прибігає до мене як хлопець до дівчини на трошки.

Люди по селі гомонять, що моя свекруха не готова відпустити сина, але ж він має голову на плечах. Бачу тягнеться до мене, та і дитину треба буде виховувати. Але ніби його не пускає щось. 

Може мама отакий мати вплив на нього? Я не розумію як можна таким бути і не мати сили раз і назавжди розкласти все на своїх місцях.

А поки живу і далі як дівка, от тільки з животом.

Історію написала, Mavka спеціально для osoblyva.сom

Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.

Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.