Чоловік я не бідний … далеко не бідний. Більшу частину свідомого життя розвивав бізнес, гарував що є сили і навіть не замислювався про те, що у всіх моїх знайомих сім’ї, діти, а я як і раніше не одружений. Але одного разу настав той самий час, коли вільного часу стало більше і думки про сім’ю періодично почали закрадатися в голові.
Познайомився в ресторані з красунею. Дівчина-картинка, ніби тільки зійшла з обкладинки гламурного журналу: фігура точена, личко миле-миле. Зустрілися, почали жити разом. Вона весь час в телефоні сидить, а якщо не в смартфоні, то на манікюрі, педикюрі або у стиліста. Вечорами вдома її немає. Подзвоню, а вона в нічному клубі … приходь мовляв, каже. Але мені це не цікаво.
Їсти не готувала. Завжди по ресторанах, та по кафешках бігали. Поговорити ні про що з нею. У «ляльки» ніби протяг в голові. Сидить, дивиться на мене, очі розумні робить, а що кажу, здається, не чує. Через півроку склалося враження, що не дівчину собі завів, а собаку, яка начебто розуміє, що їй кажуть, а відповісти не може.
Набридло мені таке «сімейне життя», зібрав її дрібнички, орендував квартиру в центрі, сплативши вперед за 3 місяці, і перевіз красуню. Поплакала вона рівно тиждень, а потім знайшла чергового папіка, який став її по закордонах возити. А я видихнув з полегшенням.
Одного разу, роблячи покупки в магазині, випадково зачепив плечем дівчину, у якої в руках пакет з молоком був. Впустила вона його, пакет лопнув, вся мокра стоїть. Вибачався як міг, а потім запропонував до будинку довезти. Думав, біля під’їзду номер візьму, не дала. Місяців зо два періодично чергував біля її будинку і, як виявилося, хлопця у неї не було.
Завжди додому одна ходила, на вулиці рідко з’являлася. Посидить з подругою на лавочці і додому. Через місяці два під’їхав до подруги, описав ситуацію, попросив номер телефону дівчини з магазину. Не дала. Тоді поїхав за квітами, купив величезний шикарний букет, написав записку зі своїм номером і передав через подругу.
Через тиждень пролунав довгоочікуваний дзвінок. Запросив дівчину в ресторан. Повечеряли. Вона скромна вся, практично нічого не замовляла. Відносини наші були схожі на дружні. Часто зустрічалися, розмовляли про все на світі, гуляли як підлітки по парках, їли морозиво і солодку вату. Перший раз поцілувалися місяців через три. Був щасливий, немов дитина, якій новий конструктор купили. Перша близькість трапилася через пів року. Все було просто супер.
Сьогодні живемо разом. Вона народила мені чудову доньку, а скоро у нас з’явиться ще й синочок. Люблю свою дружину більше життя, а на пустоголових красунь з ляльковою зовнішністю навіть уваги не звертаю.
