Більше 19 років тому я опинився у церковного вівтаря в місті Орландо, штат Флорида. Бог говорив зі мною про те, щоб я покинув зону комфорту. У мене була відмінна робота з хорошими пільгами і привілеями, але я відчував себе духовно, що не відбувся.
Я знав, що попереду мене чекала дивовижна пригода, але я помістив серйозні обмеження на мій послух.
Коли я схилив голову на килим в тій церкві, я зрозумів, що Богу потрібно моє беззастережне підпорядкування. Він хотів, щоб я помахав білим прапором. Я знав, що повинен був сказати, але було так складно сформулювати це словами. Нарешті, я видавив їх з себе. Я сказав те ж саме, про що пророк Ісая молився давно: «Ось я, пошли Ти мене!» (Іс. 6: 8б).
Це те, що я називаю небезпечною молитвою. Вона повинна містити такий знак – попередження!
Я вірю, що коли ви вимовляєте ці прості слова, Небеса роблять таке моментальне фото а-ля Polaroid, де ви з піднятими руками, – і починається дивовижний процес. Бог наближається до нас, щоб знищити страхи і знищити егоїзм. Потім Він дає нам святу сміливість говорити те, що ми боялися сказати.
Коли я молився цією молитвою в 1998 році, в ту ж мить у мене було видіння, поки я все ще був на підлозі. Я побачив море африканських осіб. Я знав, що поїду в Африку, хоча і був наляканий до смeрті. Я поняття не мав, як я туди доберуся, що буду говорити або хто заплатить за поїздку. Тому я насилу проковтнув і ще раз помолився: ось я, пошли Ти мене!
Менш, ніж через два роки я опинився на величезній сцені спорт-арени міста Порт-Харкорт в Нігерії і проповідував присутнім 7 тисячам пастирів. Я не отримав жодного задоволення від вибоїстого польоту через Сахару, мої коліна тряслися, коли я проповідував. Мені здавалося, що мене просто виштовхнули на карачки.
Але, хоча я був шoкований, мій страх змішувався з неймовірною радістю. Господь подолав мій опір, і Він використовував мене. Починаючи з тієї поїздки, я трудився в більш ніж 30 країнах. Цього тижня я був в Малайзії та Сінгапурі, просто тому що я молився тією небезпечною молитвою.
Благодать настільки дивна. Бог не тільки дає нам силу служити Йому; Він закладає в нас бажання віддатися Його волі, навіть якщо ми боїмося наслідків. Це те, що апостол Павло описував, коли сказав: «Бо то Бог викликає в вас і хотіння і діяння за Своїм уподобанням» ( Фил.2: 13 ).
У Бога є надприродний спосіб ввести нас в послух і покору. Наша плоть може протестувати; страхи можуть паралізувати нас. Але, врешті-решт, якщо ми просто піднімемо руки в знак підпорядкування, благодать візьме верх. Він дає нам владу, силу і добре серце. І результати виявляються надприродними, бо в нас працює сам Бог.
Ісус навчав учнів розвивати цей добровільний дух і молитися такою небезпечною молитвою. Він сказав їм: «Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб вислав робітників на жниво Своє» (Луки 10:2).
Це те, що я називаю трюковою молитвою. Ви молитеся на свій страх і ризик. Коли ми просимо Господа відправити робітників на Його поля, насправді ми молимося ось про що: «Ось я, Господь. Відправ Майка або Чака, або Барбару» . Але Пан жнив, швидше за все, поплеще тебе по плечу і скаже: «Ну, а як щодо тебе?»
Брейнерд записав цю дуже небезпечну молитву в своєму щоденнику:
«Ось я, пошли Ти мене. Пошли мене до країв землі, відправ мене до грубих, диким язичників з пустелі, пошли мене подалі від усього, що називається комфортом на землі. Пошли мене навіть до самої смtрті, якщо буде потрібно, але в служінні Тобі, і для того, щоб просувалося і поширювалося Твоє Царство».
Ми рідко чуємо такі молитви сьогодні. Пристрасть Брейнерда сьогодні вважалася б політично некоректним фанатизмом. Ми не заохочуємо самопожeртву; у нас є нове Євангеліє самореалізації. Ми не говоримо про те, щоб нести тягар за втрачених людей. Ми самі губимося в нашому зручному матеріалізмі.
Цікаво, що б сталося, якби всі ми молилися молитвою Ісаї з повною щирістю.
Читайте також: Молитва очищення
