Наші стосунки з Данилом закрутились зі швидкістю світла.
Він старший від мене на 6 років, після першої прогулянки я подумала, що зустріла справжнього чоловіка, як з книжкового роману.
Він був галантним, приніс величезний букет квітів, ми багато гуляли.
Я побачила в ньому щось особливе, тому продовжила спілкування.
Ми постійно листувались, сиділи, та говорили в його машині до пізньої ночі, він торкався моєї руки.
В мене був величезний страх, що все це великий обман, я не довіряла йому.
Мені подобались Данилові вчинки, але щось всередині било на сполох, коли ми бачились.
Це відчуття не покидало перший місяць знайомства.
Як тільки ми бачились, то всередині загоралась червона лампочка з знаком “СТОП”.
Можливо минулі стосунки так вплинули на мене. Після них я не могла довіряти нікому.
Мене багато обманювали і брехали, тому новому знайомому не хотілось на розпашку відкривати душу.
Але Даня був напористим, він крок за кроком вибудовував наші стосунки.
А я вчилась довіряти, це схоже з тим, як дитина вчиться ходити, завжди падає, але з часом стає на ноги.
Зараз ми разом, я не закохана по-вуха, не маю тієї залежності від людини, але є щось інше.
Це не почуття першого кохання, це швидше доросла любов.
Автор: Настя
