Настя з самого першого дня не ладила з матір’ю чоловіка. Вийшовши заміж за Стаса, вона навіть і подумати не могла, як легко знайшла нового ворога

Занадто різні вони були, хоча обидві по-своєму до божевілля Стаса любили. Але це ніяк не зближувало жінок. Навпаки, кожна намагалася довести, що саме вона в житті Стасика головна жінка.

Настя з Людмилою Іванівною на людях цілком мирно спілкувалися, а наодинці їх суперництво брало вигляд «холодної війни».

Сварок як таких не було, але жодна з жінок не пропускала можливості підколоти іншу.

Настя в гостях у свекрухи завжди робила вигляд, що їжа там несмачна і взагалі там нудно. Людмила Іванівна ж, прийшовши в гості до сина і його дружинb, не пропускала можливості навести свої порядки у всьому.

Доходило навіть до дрібниць. Настя всю побутову техніку в будинку тримала з відкритими кришками: і люк пральної машинки був завжди трохи відкритий, і кришка мікрохвильовки.

Їй здавалося, що якщо тримати закритими, то неодмінно там буде поганий запах і цвіль. Свекруха ж, коли приходила до них в гості, все ходила і закривала.

У неї вдома всі ці дверцята побутової техніки були закриті. Так і ходили вони одна за одною, чортихаючись і закриваючи і відкриваючи.

В кінці термію появи на світ первістка Настю поклали на збереження, здоров’я було у неї слабке, та й сам процес протікав складно. Повернувшись додому через місяць разом з маленькою Валерією, вона увійшла і не впізнала власну квартиру.

Меблі були частково переставлені, на кухні каструлі в шафах замінені на інші, нові штори висіли на всіх вікнах, в шафах речі були теж перекладені по-іншому.

«Що відбувається?», – пошепки запитала вона чоловіка. Стас пом’явся трохи і відповів: «Ну поки тебе не було, мама переїхала до нас. Вона сказала, що тут порядок треба навести невеликий».

«І надовго вона до нас?», – строго уточнила Настя. «Ну десь на рік або два, вона вже і квартиру свою здала, щоб хоч замість твоєї зарплати дохід був якийсь», – відповів чоловік, – «Так що тепер ми будемо жити всі разом. Вона і з дитиною допоможе, і по дому».

Уявивши, як їй доведеться мінімум рік жити в одній квартирі зі свекрухою, яка вже відчула себе тут господинею, Настя закотила чоловікові істерику. З декрету їй довелося вийти вже через місяць, щоб знову отримувати хорошу зарплату замість невеликих декретних.

Тільки так свекруха була згодна виселити квартирантів зі своєї квартири і повернутися додому. Адже на її думку, на одну маленьку зарплату Стаса молодята не прожили б.

Для дитини найняли няню, на яку йшла третину зарплати Насті. Але, навіть втомлюючись на роботі, Настя, прийшовши додому, все одно була щаслива. Адже найголовніше, вона відстояла свій будинок.