“Не купуй нам пельмені більше, ми вже їх наїлися, давай ти нам грішми будеш давати?” – заявила мені сусідка, мати п’яти дітей, яка саме вагітна шocтим

У мене в під’їзді живе жінка. У неї п’ятеро дітей і шостим вaгiтна. Вона постійно приходить до всіх сусідів, навіть може спеціально вийти в під’їзд, якщо бачить у вікно. Як хтось йде додому.

Просить все, від солі і хліба до речей. Я, звичайно, розумію, що стільки дітей, це важко. Але я не розумію, навіщо стільки наpoджувати, якщо ти не можеш їх прогодувати.

Я завжди ділилася з ними, то хліба їм куплю, то пачку пельменів. Але я, й інші сусіди, не можемо ж постійно годувати всіх. У багатьох теж сім’ї і діти. Чим можемо ми допомагаємо.

Багатодітна мама мені одного разу заявила:

– Не купуй нам пельмені більше, ми вже їх наїлися, давай ти нам грошима будеш давати?

У мене щелепа відпала, чесне слово.

– Знаєш що. Я більше не буду вам ні пельмені, ні щось інше купувати. Вибач, гроші скінчилися.

– У тебе син геть одягнений з голочки, дочка завжди в новому, а ти мені допомогти не хочеш? Я не можу на роботу вийти, мужика у мене немає, а ти відмовляєш? Не мені ти відмовляєш, а дітям!

З цього дня, я просто перестала їм допомагати. А потім якось зустріла сусідку, яка живе з нею через стінку і ми розговорилися:

– Я Маринку з дитинства знаю. Як виросла, так і почала дітей наpoджувати. Працювати не хотіла, вчитися теж. Спочатку жила з хлопцем, хороший був, працював, все додому. Маринку на руках носив. А вона дівка то видна була. Ну і привела в додому іншого, поки той на роботі був. А потім вони розлучилися, а її понесло. Один, другий, третій. Надовго то у неї ніхто не затримувався, зроблять дитину і все.

Маринка допомогу отримує на п’ятьох, досить непогану. На шикарне життя, звичайно, не вистачить, але продукти купити цілком може. Вона до всіх пристає, дай те, дай це. Це не від бідності, це спосіб життя такий. А хто добрий попадеться, так вона взагалі спуску не дасть, поки все не витрусить.

Я ж їй допомогу теж пропонувала, йди говорю, хоч підлоги влаштуйся мити, а я з твоїми дітьми то посиджу, все одно на пенсії. Знаєш, що вона мені відповіла?

Читайте також: «Не знаю, тату, як ви це сприймете, але у мами в Італії є інший чоловік, вона до вас не повернеться»: У Михайла і серце зжалося, і в скронях загупотіло, не дарма ж нехотів, щоб дружина їхала

Я працювати не можу, тим більше поломийкою, мені і так все люди дадуть. А ось, ти сусідко, могла б піти попрацювати, та нам допомогти.

Я була просто вражена, як вистачає нахабства. З багатодітною сусідкою ми так і не помирилися, не люблю, коли в чужу кишеню заглядають. А потім вони переїхали, як виявилося, якийсь добрий чоловік віддав багатодітній мамі свій будинок на дачній ділянці.

Ця історія показує, наскільки люди нахабніють від доброти інших.

Джерело.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram