Коли Тарас сказав що поїде на заробітки, то Мар’яна розридалась. Хоча жінка і розуміла, що так треба, адже вони з чоловіком не можуть все життя жити по чужих оселях. Але ж вона ж ніколи з Тарасом не розлучалась. Вони всюди разом, хто б куди не йшов та не їхав.
-Не можна все життя жити по чужих оселях, пора їхати на заробітки. Сказав Тарас.
Люди збоку дивувалися їхньому великому коханню. Мар’яна я цього разу не хотіла відпускати Тараса самого. Але її з роботи не відпустили, а чоловікові вже підписали заяву на відпустку. Вони домовилися що чоловік поїде на рік.
Після від’їзду Тараса Мар’яна навіть почепила на стіну календар, та викреслювали в ньому день за днем, який проходив та наближав її зустріч з коханим чоловіком. Вони переписувались кожного дня, Мар’яна багато йому писала, а от Тарас все менше і менше. І дзвонити став менше чоловік, говорячи що має багато роботи.
І от одного вечора Мар’яна отримала повідомлення, але то вже було не від самого Тараса, а від якої жінки. В цьому повідомленні вона і сказала Мар’яні, що тепер вона буде дружиною Тараса, а жінка нехай забуде за нього.
Мар’яна ще довго перечитувала повідомлення, та не могла повірити, як Тарас так міг з нею вчинити. Аж 17 років Мар’яна не мала жодних новин від Тараса.
Вона так продовжувала жити, дні стали сірими та одноманітними. У жінки навіть у голові виникали різні погані думки, але на щастя її спасли малі дітки, яких вона доглядала в садочку.
Але одного дня жінка отримала листа. Лист написала деяка Олеся, яка сказала що вона є донькою Тараса. Дівчина повідомила, що з чоловіком не все добре, він уже другий рік як лежить.
Її мати залишила його та та знайшла собі іншого, а батькові дуже потрібна турбота та допомога. Тарас при одній розмові розповів доньці, про Мар’яну і дівчина вирішила написати її.
Жінка навіть не думала, що так все склалося в Тараса. Хоч він її покинув, але вона зрозуміло, шо досі і його кохає.
Вона в той же день зібрала валізу і поїхала на вокзал.
Коли Мар’яна їхала в потязі, то багато думала, як вона приїде, що скаже, і що дальше робити? І врешті-решт вирішила, що запропонує Тарасу і його доньці повернутися назад в Україну і жити в неї.
Люди казатимуть що вона не сповна розуму, але Мар’яна точно знала, що не покине коханого. Любить читачі яка ваша думка прочитавши дану історію. Як би ви вчинили на місці Мар’яни?
З нетерпінням чекаю на ваші думки та коментарі.
Віра Лісова
