Я не хочу посваритися з своєю єдиною рідною сестрою .
Та як дальше вчинити, я не знаю. Я щиро бажаю їй щастя, я не заздрю їй, адже вона скільки пережила горя у своєму житті.
Іванці 45 років .
У неї дорослий син, який навчається в іншому місті та живе з дівчиною на орендованій квартирі.
Вона 3 роки тому втратила чоловіка. Дуже довго та важко переживала втрату. Порадили до психолога піти. Крок за кроком вона вийшла з відчаю.
Живе зараз одна у приватному будинку.
Її чоловік все життя працював на високій посаді. Майна у них залишилось багато, їй можна не працювати, а жити на заощадженнях. Чоловік подбав за усіх. Залишив доларів їй та багато золота. Залишив квартиру, яку вона здає в оренду та має пасивний дохід.
Чоловік хоч був і гультяй та любив свою сім’ю. Завжди дбав за них. Сестрі було байдуже на його походеньки. Пробачала.
Одного разу запросила вона мене у гості, спекла добрий тортик, хотіла дуже поділитися однією історією, і спитала поради.
Так от каже вона і показує мені переписку з молодим чоловіком. Познайомились вони у ресторані. Дивився на сестру і мило посміхався.
Він на 5 років молодший від неї. Вона розповідає мені, що він так сильно закохався у неї, хоче переїхати до неї жити.
Я звісно дуже люблю свою сестру, але скажу відверто ну не вірю я у його щире зізнання у коханні. Чоловік на вигляд як нова копійка, зовнішності, що мене вже насторожило.
Я спробувала пояснити це сестрі але вона мене не зрозуміла. Ще й образилась, питає мене, що може то я їй заздрю.
Насправді я дуже переживаю за неї і вся ця історія мені не особо подобається. Не вдається мені переконати сестру, аби не робила помилку.
Боюсь щоб вона не потрапила у якусь халепу. Хоча, може то якраз її досвід у житті буде.
Автор: Олександра
