Коли я навчалася ще в школі, у восьмому класі, у мене була найкраща подруга. Напередодні літніх канікул я невдало пожартувала над нею.
Після чого нашій дружбі настав кінець. А подруга отримала прізвисько “нульовий розмір”. Я сподівалася, що після канікул всі забудуть про цей випадок, але ж ні. Воно прилипло до неї на цілий наступний навчальний рік.
Мені було вже не до жартів, я сумувала за подругою, але вона й чути не хотіла про мої вибачення.
Вже минуло десять років після закінчення школи. А днями я дізналася, що мій коханий мені зраджує. І найболючіше те, що з моєю колишньою подругою.
Мені дуже боляче і не приємно. Звісно чоловіка пробачати не збираюся. Але з її боку дуже підло так помститися. Тоді ми були ще дітьми, тим паче, що я щиро просила вибачення, а зараз ми дорослі і за всі свої вчинки повинні відповідати. Виявилося, що мій невдалий жарт в дитинстві, зруйнував мені життя.
