— Ну як же так, Гено? У твого старшого брата трикімнатна квартира, а в тебе нічого немає. Навіть цю халупу і ту на тебе не хочуть оформити.
У Анни Леонідівни було двоє синів, і обидва були одружені. Обидві невістки походили з неблагополучних родин, але виявилися зовсім різними.
Коли старший син, Віталій, збирався одружуватися, Анна Леонідівна була рішуче проти. — Сину, відкрий очі, подивися, з ким ти одружуєшся, — попереджала вона. Віталію тоді щойно виповнилося 38 років, а його молодшому братові Геннадію було 29. Віталій прожив у шлюбі 13 років, тоді як Геннадій одружився лише три роки тому.
Сама Анна Леонідівна вийшла на пенсію рік тому. Останні 20 років вона працювала директором підприємства, а її чоловік Михайло вів власний бізнес, який приносив стабільний добрий дохід. Їхня родина завжди жила в достатку. Одразу після весілля дідусь чоловіка заповів їм гарну двокімнатну квартиру, саме в ній вони й почали своє спільне життя, і там з’явився Віталій. До появи другого сина вони мали трикімнатну квартиру. Навіть у важкі 90-і роки вони не знали потреби.
Зараз у подружжя була трикімнатна квартира в самому центрі міста, де вони іноді ночували, якщо, наприклад, потрібно було до лікаря чи в гості. Але основним місцем проживання був їхній заміський будинок. У них було два автомобілі, три однокімнатні квартири, які здавалися в оренду, та дві хороші квартири для синів.
Старший син Віталій із дружиною Вірою після весілля переїхали у ту саму двокімнатну квартиру, яку колись залишив дідусь. Оформляти її на Віталія Анна Леонідівна не поспішала — спочатку вона ставилася до невістки з підозрою. Батько Віри часто прикладався до чарки і за пів року до весілля доньки його не стало. Бабуся Віри також вела не дуже порядний спосіб життя. Мати Віри виходила заміж кожні п’ять років, і крім Віри у неї було ще троє синів. Зрозуміло, чому свекруха не зраділа такій невістці?
Батьки намагалися відкрити Віталію очі, кажучи, що з головою у нього щось не так, коли він вирішив одружитися на дівчині з такої родини. Але що вдієш? Це ж кохання. Батьки змирилися. Спочатку Анна Леонідівна навіть посварилася з сином, але згодом вони помирилися. І зараз вона була повністю задоволена сімейним життям Віталія.
Віра виявилася дуже спокійною і надійною дружиною. Чудова господарка. У них двоє дітей. У домі — стерильна чистота. Діти завжди одягнені, як ляльки. Холодильник забитий домашньою їжею. Віталій — задоволений, одяг у нього завжди в ідеальному стані, випрасуваний і розкладений по поличках. Віра вийшла на роботу, її зарплата невелика, але весь дім на ній. Та й Віталій був щасливий. Віра дуже цінувала свого чоловіка та своїх рідних. Вона була вдячна їм за те, що вони надали їм квартиру, за те, що зараз вони живуть у просторих кімнатах і їм не треба думати за майбутнє. Одним словом, Віра виявилася розумною жінкою. Вона оцінила все і прагнула зберегти свою родину.
Анна Леонідівна боялася, що родичі Віри постійно витягуватимуть з Віталія гроші. Але Віра відразу ж це припинила. Вона серйозно поговорила з матір’ю та бабусею і пояснила, що втручатися в її життя не дозволить. Спочатку вони намагалися позичати в них гроші, але потім зрозуміли, що марно. І зараз Віра майже не спілкується зі своїми родичами. Анна Леонідівна жодного разу не бачила їх на днях народження і ніколи не зустрічала у квартирі Віталія. Коли вона запитала невістку, як живуть її мати, брати та бабуся, та тихо відповіла:
— Живуть, як і раніше. Молодший брат, схоже, пішов у матір. А двох інших братів забрали до себе батьки, кожен свого.
Коли Віра виношувала другу дитину, Анна Леонідівна допомогла їм купити трикімнатну квартиру і вважала, що жінці потрібно виділити у ній частку. Потім рідні допомогли обставити квартиру. Онуків вони часто забирали до свого заміського будинку, брали з собою за кордон на море, а іноді купували путівки на всіх і їхали відпочивати разом із сім’єю старшого сина. І жодних сутичок чи непорозумінь між Анною Леонідівною та Вірою ніколи не траплялося.
Коли молодший син Геннадій познайомив батьків зі своєю дівчиною, Анна Леонідівна сприйняла це спокійніше, навіть дізнавшись, що майбутня невістка теж з неповної родини.
— Ну що ж, у невістки немає батька, і ніколи не було ні в неї, ні в її брата. Нічого не вдієш. А згодом вона дізналася, що мати Галини пів року ніде не працює. – Головне, що жінка не п’є. І на тому дякуй, — подумала Анна Леонідівна.
Після весілля батьки віддали молодшому синові ту саму двокімнатну квартиру, в якій колись жили Віталій і Віра. Вони влаштували їм весілля, на якому були присутні мати невістки та її молодший брат. Подружжя сподівалося, що в парі молодшого сина також усе буде добре, але вони дуже помилилися.
— Ми не знаємо, скільки ще витримає Геннадій. Сину, будь ласка, тільки дітей не заводьте, — благала мати. — Поживіть поки для себе.
Його дружина Галина була жінкою сварливою. На обличчі матері Галини, Марії Михайлівни, було написано, що вона не збирається працювати. Вона натякала, що вони дуже раді, що тепер у Галини такі родичі. Такі розмови вони почали вести вже на свята з приводу реєстрації шлюбу.
— Як же нашої Галочці пощастило! У вас чудова родина, — говорила Марія Михайлівна олійним голоском. — Нарешті моя Галочка вирветься з нужденності. Ми ж дуже бідно жили. Але я сподіваюся, що тепер усе буде інакше. А ви не могли б мені допомогти з роботою? Та й синові робота потрібна. Він тільки-но коледж закінчив.
Згодом з’ясувалося, що родичі розраховували на непильну роботу з дуже хорошою зарплатою. Ні в Анни, ні в Михайла таких вакансій не було. Та й відразу було зрозуміло, що за пташка мати нареченої. Працювати вона не хотіла. Довелося кілька разів різко сказати, що вони не будуть займатися благодійністю стосовно родини Галини. Невістка образилася, розридалася. Взагалі, ця Галина за життя на всіх і на все ображається.
Через три місяці спільного життя Галочка почати тиснути на Геннадія через квартиру.
— Ну як же так, Гено? У твого старшого брата трикімнатна квартира, а в тебе нічого за душею немає. Навіть цю халупу і ту на тебе не хочуть оформити.
Анна Леонідівна нічого оформляти не збиралася, принаймні, не з цією дружиною Галочкою. Виганяти з цієї квартири Геннадія вона також не збиралася. Колись у майбутньому спадку і Геннадію, і Віталію вистачить. Але зараз у власність на Геннадія вона нічого оформляти не буде. Дуже вже шустра виявилася ця Галочка, але не на тих напала.
— Гено, ну у твоєї матері дві домробітниці. Одна прибирає в її будинку, а друга — у міській квартирі. Нехай вона й до нас приїжджає, ми б їй трохи доплатили, — заявила Галочка. Геннадій засміявся:
— Та годі тобі, Галю, що тут прибирати? Адже у Віталія і Віри немає помічниці, а у них квартира більша і двоє дітей. А у мами є — тому що у них великий двоповерховий будинок, і мама останніми роками цілими днями пропадала на роботі і лише зовсім нещодавно вийшла на пенсію.
Але згодом Гена зрозумів, хто така його дружина. Він приходив з роботи втомлений, а у них на кухні сиділа то її троюрідна сестра, то племінниця матері дружини, то рідний брат, а часто й сама теща. Холодильник спустошували, та ще й із собою в сумки забирали. А сама Галочка як вісім місяців тому звільнилася, тому що «колектив там сварливий, і начальниця постійно до неї чіплялася». Вона почала натякати, що свекор повинен знайти для своєї невістки тепленьке місце.
У результаті їхня невістка Галочка сиділа вдома, та ще й хотіла, щоб домробітниця приходила прибирати квартиру. Мало того, що невістка не працювала, так ще й переказувала гроші чоловіка своїй мамі. Звичайно, невеликі суми, дві-три тисячі, але все одно неприємно. Син усе це бачить, але терпить і мовчить. Я думаю, що він її дуже любить. Ну нічого, у всякого кохання є свої межі. Принаймні, Анна Леонідівна на це сподівається.
Вона сказала Геннадію:
— Ти наступну дружину шукай, спочатку з’ясувавши її біографію, родинні зв’язки. Хоч це й не завжди показник. Адже Вірочка у них — дуже навіть нормальна невістка.
