Між мною і Анатолієм дуже велика різниця у віці. Я навіть молодша за його дочку.
Хочете осуджуйте мене, але я й справді кохаю його. Мені 25 йому 50.
Багато хто знайомих та рідних мене не розуміють. Але мені дійсно добре з цією людиною.
Він самодостатній, розумний, міцний чоловік. Який від життя бере все, він у свої 50 енергійна людина йому може позавидувати будь-хто у 20.
У своєму житті я завжди хотіла зустріти чоловіка який так як і я буде брати від цього життя все.
Ми з ним ніколи не сидимо на місці у нас активний відпочинок.
Подорожі, пізнавання світу як я і завжди хотіла.
А головне що я бачу він планує і завжди у ці плани входжу я.
Одна проблема – це його дочка від першого шлюбу.
Яка мене не любить і ніколи не визнавала.
Вона не вірить що я дійсно кохаю її батька, постійно ревнує його до мене. Адже він витрачається не тільки на неї, а й на мене.
Вона все життя звикла що батько приділяє тільки їй увагу і весь свій вільний час.
А тут появилась я.
Боюсь що ця не любов до мене може зіпсувати нам стосунки.
Адже дочка постійно намовляє і погано відзивається про мене.
Автор: Оксана
Історія написана спеціально для osoblyva.сom