fbpx

Одного разу, коли повернувся з чергової поїздки, не застав дружину вдома. З дитиною сиділа сусідка. «Мила панянка», під натиском, відкрила мені очі. Виявляється, вона часто залишалася з малечею під час поїздок глави сімейства. Варто було мені вийти з сумкою з дому, як дружина, заплативши сусідці, зникала на добу, а то й більше

Я одружився в 25 років. Життя складалося чудово. Квартира, машина, прекрасна робота, яка давала можливість дружині сидіти вдома. Одне засмучувало – дітей не було.

Коли Марія повідомила про те, що ми станемо батьками, на той час жили разом більше 3-х років. Сім’я була щаслива. Вчасно народилася дочка, в якій я душі не чув. Марія продовжувала вести домашнє господарство, часто залишаючись вдома одна з дитиною, так як мені багато часу доводилося проводити у відрядженнях.

Одного разу, коли повернувся з чергової поїздки, не застав дружину вдома. З дитиною сиділа сусідка. «Мила панянка», під натиском, відкрила мені очі. Виявляється, вона часто залишалася з малечею під час поїздок глави сімейства. Варто було мені вийти з сумкою з дому, як дружина, заплативши сусідці, зникала на добу, а то й більше.

Коли вранці Марія з’явилася вдома і побачила мене, почала плутано виправдовуватися. Говорити про те, що біс поплутав, вона так більше не буде і так далі … Пробачив … Все почали заново, з чистого аркуша. І тут виявилося, що Марія знову чекає дитину. Я запитав прямо – «Моя?». На що отримав ствердну відповідь.

Народився син. Дружина стала смикана і нервова. Її все дратувало. На порожньому місці міг спалахнути скандал. Я намагався налагодити стосунки в родині, перебрав всі немислимі способи – від приємних дрібних подарунків, до спонтанних поїздок на вихідні за кордон. Нічого не допомогло. Тут знову підвернулася сусідка, вона час від часу залишалася з дітьми, їм було вже 6 і 2 роки, яка ненароком ляпнула, що дочка, вилита я, а ось хлопчик не схожий. І я запідозрив недобре.

Може ненормальна поведінка дружини викликана тим, що друга дитина не моя? Звернувся в генетичну консультацію, здавши аналізи відразу двох дітей. Щоб, так би мовити, два рази не бігати. Отримані результати мене просто приголомшили. Молодший хлопчик був на 99% мій, а ось дівчинка була народжена від іншого чоловіка.

Скінчилося все розлученням. Тепер у мене дві проблеми. Як вчинити з дочкою? Чи варто сказати про цю правду батькам? Люблю обох дітей, діти мене люблять. Бабуся з дідусем без обох онуків життя не уявляють. І дитині, і батькам правду сказати необхідно. Краще сказати, правду самому, ніж вони дізнаються її з боку. Перед розмовою з дівчинкою, необхідно проконсультуватися у дитячого психолога, а краще і саму розмову провести з його участю. Для батьків потрібні слова можна знайти самостійно.

Фото ілюстративне з вільних джерел

You cannot copy content of this page