Мав монах лиш дві одежини: одну нову, а іншу стару. Раз прийшов до нього зимою жебрак і просив у нього хоч якогось лахміття. Чернець приніс йому таке і сказав:
– Більше я нічого не маю.
Але жебрак не переставав плакати і говорив:
– Помилуй мене, бо мені зовсім нічого надіти.
Чернець зглянувся, увійшов до келії, скинув з себе старий одяг і віддав його жебракові, а на себе надів нову. Віддавши стару ризу, монах задумався: «Адже я не створив досконалої любові, віддавши жебракові стару ризу, а собі залишивши нову. Чи не Христа заради він просив у мене? Так навіщо ж я Христу дав найгірше? Христос не краще всіх? »
Читайте також: Благочестивий єпископ бачив уві сні юнака, який ловив рибу з холодної води золотою вудкою з срібним вудилищем
І з цими словами, наздогнав жебрака і сказав йому:
– Віддай мені одяг, який я дав тобі: я дам тобі інший.
І, взявши у нього старий, віддав нове. Жебрак, взявши одяг, продав його в місті, і воно, переходячи з рук в руки, куплене було, нарешті, одною жінкою. Минуло досить часу, і ось раз чернець, прийшовши в місто продати своє рукоділля, побачив, що в нову його ризу, яку він віддав жебракові, одягнена була жінка. І дуже засмутився від цього він і, повернувшись додому, став плакати, кажучи:
– Недобру я справу зробив, віддавши ризу: краще б було не віддавати її.
Коли ж, нарешті, він, сумний, заснув, то побачив уві сні Господа Ісуса Христа, зодягнена в ризу, віддану ним жебракові. І Господь доторкнувся до нього, сказав:
– Брате, брате!
Чернець від цього прокинувся і сказав:
– Хто Ти, Господи?
Господь сказав:
– Я Ісус, поглянь на мене.
Чернець глянув і побачив Господа в одязі, який він віддав жебракові. І світло розлилося по келії, і сказав йому Господь:
– Впізнаєш цей одяг?
Чернець відповідав:
– Так, Господи, моє.
І сказав йому Христос:
– Не журися, коли ти віддав її жебракові, Я прийняв її.
І зрадів монах про милосердя Боже.
