Олег завжди вважав себе щасливчиком. Він мав гарну роботу, вірних друзів, а вдома його чекала кохана дружина.
Проте, ідеальна картина його сімейного життя розбилася на дрібні шматочки, коли він випадково дізнався, що численні відрядження та мандрівки з дружиною, були тільки приводом для її походеньок на ліво.
Спочатку Олега охопив розпач та розчарування, проте він намагався зберегти спокій. Чолові розумів, що сварки та звинувачення нічого не змінять.
Натомість він вирішив діяти розумніше і провчити свою невірну дружину. Він вирішив від неї піти, але так, щоб вона побачила свою провину.
Одного разу, коли дружина знову збиралася в чергове відрядження, Олег посміхнувся і сказав:
— Кохана, а може, візьмеш мене з собою? Я так давно хотів подивитися Рим.
Софія була здивована такою пропозицією, але погодилася, адже боялася, що чоловік щось підозрює.
Під час подорожі Олег вдавав із себе ідеального чоловіка. Він фотографував дружину на фоні відомих пам’яток, дарував їй подарунки та постійно говорив про свою любов.
Ввечері, коли дружина вирушала на зустріч із коханцем, Олег залишався в готелі та спокійно дивився фільми або читав книги.
Після повернення додому чоловік продовжував поводитися як раніше. Він допомагав дружині по господарству та говорив компліменти. Але одного дня, знаючи, що той інший подарував Софії каблучку, чоловік сказав:
— Соню, кохання моє, а чому ти не носиш ту чудову каблучку, яку ти придбала тоді у Римі? Вона тобі так пасує!
Виникла довга пауза. Софія зізналась в усьому, але просила Олега не виганяти її з дому. Маніпулюючи тим, що їй нікуди йти, а той чоловік давно одружений.
Олег був невблаганним. Він зібрав речі дружини та виставив її за двері. Через кілька днів чоловік подав на розлучення.
Недарма говорять, що не мудра дружина своїми руками руйнує свій дім. Так і вчинила Софія. У пошуках пригод вона втратила того, хто справді її любив та хотів прожити з нею все життя.