Олег повертався з нічної зміни втомлений. Йому хотілося просто прийти, переодягнутися, лягти в ліжко і заснути. Але крім роботи вантажника, йому влаштуватися куди-небудь після того як він побував у місцях позбавлення волі не було ніяких шансів.
Щоб швидше дійти додому, він вирішив піти через парк. Ішовши ще попереду на лавці він побачив якийсь пакунок.
Ближче підійшовши Олег аж не міг промовити ні словечка, в згортку лежало загорнуте малесеньке немовля. Він не знав що йому робити, йому не дуже було добре влізати ще в якусь історію. Однак він ж не міг залишити те немовля на лавці в холодний осінній вечір та просто піти. Олег подумав що брати його у квартиру, де крім нього ще жило 12 чоловіків буде не добре.
Проте, добре що біля них недалеко і знаходився дитячий будинок, Олег і вирішив понести немовля туди. Там дитину прийняли, то була дівчинка, і одразу назвали її Богдана Богданівна.
Після того, Олег часто ще згадував ту дівчинку яку знайшов, і навіть телефонував у дитячий будинок та питав як у малої Богдани Богданівни справи. Дівчинка підростала Олег приходив до неї в гості з подарунками. На кожну їхню зустріч Богданка вручала чоловікові нові малюнки.
Так пройшло майже 10 років. Працівниця того ж дитячого будинку замітила гарне спілкування чоловіка з дівчинкою, і подумавши, що як би було добре щоб чоловік її забрав до себе.
Але та як самотньому чоловікові не можуть віддати дитину, то вона вирішила допомогти їм. І насправді як виявилось, Мар’яні, працівниці будинку, сподобався Олег з самих початків як він приходив до Богданки.
Тож вона і була не проти жити разом з чоловіком та виховувати дівчинку. Олег з Мар’яною поговорили відкрито, і те яким двом була близька дівчинка вони погодилися зареєструвати свої стосунки, щоб Богданка жила в сім’ї.
При оформленні документів, у графі про батьківство, була зроблена зміна не Богдана Богданівна а Богдана Олегівна.
Так здійснилася мрія дитини, яку знайшов Олег одну на лавці. Майже через 10 років сталося диво, Богданка отримала справжню сім’ю.
Проте чи залишилися разом Олег і Мар’яна ми не можемо сказати, не знаємо, однак швидше за все, їх все-таки об’єднали спільні почуття до дівчинки.
Правда що в нас живуть добрі і світлі люди, які здатні на великі вчинки, шановні читачі ви згідні зі мною?
Чекаю на ваші коментарі.
Ваша, Оксана Боднар.
