Олеся з Богданом познайомилася ще молоді роки, коли навчалися в одному училищі. Потім їх вдруге доля звела, коли їх направили в одну і ту саму фірму. Після цього вони довго не думали та й одружилася. Та як власного житла не мали, то отримали від фірми кімнату в гуртожитку.
Як кажуть хоч і в тісноті та в любові. Невдовзі молода щаслива пара дізналася, що чекають на дитинку. Богдан зустрічав дружину з роботи, готував їсти та прибирав, тобто брав всю домашню роботу на себе. Маля мало появитися на світ, напередодні світлого свята Великодня.
Але сталося непоправне, разом із серцем дитяти зупинилося і все навкруги. Олеся не хотіла нічого, на роботу не ходила, вдома нічого не робила Та й взагалі перестала розмовляти з чоловіком. Так тривало більше року, однак поволі вона почала повертатися до життя. Чоловік Богдан був і дальше опорою для неї. Здавалося все почало налагоджуватись.
Вони вирішили знову привести у світ дитя, однак цього разу вже не получилось. Їм порадили взяти дитину з будинку дитяти.
Маленький Данилко, став відрадою для жінки. Олеся за материнством і не помітила, як Богдана все частіше стало не вистачати вдома. Тай зарплату чоловік перестав приносити, нарікаючи на те, що затримують. Але невдовзі жінка дізналася від небайдужих людей, що її Богдан взявся до азартних ігор.
А невдовзі до їхнього будинку прийшло двоє невідомих чоловіків і почали вимагати гроші. Олеся налякалася за чоловіка та сина і попросила гроші у тітки, яка приїхала за кордону щоб розплатитися за борг чоловіка. Після цього Богдан поїхав на заробітки, щоб заробити грошей та віддати тітці Олесі. Та через деякий час чоловік перестав телефонувати писати Олесі.
І гроші ніякі не висилав, а борги все зростали. Олеся зрозумівши, що чоловік може так і не появитись, продала ту кімнату в гуртожитку віддала борги і переїхала до батьків.
Та й тут не було солодко жінці. Адже крім неї з батьками ще жило четверо її молодших братів та сестер. Щоденні дорікання батьків Олеся ледь витримувала. Та ще й Данилко почав хворіти. А через півтора місяці батько потрапив до лікарні.
Тож матір Олеся була змушена поїхати на заробітки. А жінка залишилась сама з батьком своїм синочком та молодшими братами і сестрами одна.
Та на щастя доля все-таки посміхнулася Олесі. Коли вона в черговий раз йшла по ліки для батька в аптеку, то там познайомилась з Павлом. Симпатія між чоловіком і жінкою одразу виникла, тож уже через три місяці Олеся із Данилком переїхали до квартири Павла.
Однак, вона за батька і братів та сестер не забула та турбувалася про них, допоки мати не приїхала з заробітків. Тепер нарешті доля перестала випробовувати Олесю, і вона насолоджується спокоєм та затишком у сім’ї.
Яка у вас думка склалася після цього?
Автор: Галина Червона. Передрук заборонений.
