Особлива – Сторінка 10 – Тільки для жінок

– Знай Дарино, що чоловіки приходять і йдуть, а склянку води на старості діти подають. А з таким твоїм відношенням в тебе цієї склянки води не буде. Одна залишиться в чужих краях згадаєш мене- сказала мати доньці на сам кінець у телефонну трубку

У маленькому селі на Черкащині, де кожна хата знала своїх сусідів, а вечори пахли

— Ми з батьком усе життя збирали, — голос Олени Петрівни тремтів. — Спочатку думали витратити на весілля — зробити справжнє свято. Потім вирішили краще — на житло. Молодій сім’ї потрібне власне гніздечко, а не оце.

Запах кориці й ванілі наповнював маленьку кухню орендованої квартири. За вікном миготіли поодинокі перехожі

Марина дивилася на цю елегантну жінку й раптом зрозуміла: сукня, хоч і дорога на вигляд, — ще з минулого століття, просто добре збережена. Ідеальна зачіска — не від салону, а від багаторічної звички виглядати гідно за будь-яких обставин. А купівля продуктів — спроба бути корисною, знайти собі виправдання в цьому домі.

Марина вимкнула двигун і ще хвилину посиділа в машині. Дача позаду, попереду — рідна

– Уляно, вечеря де?- Сьогодні ж вихідний. – У кого це вихідний?- здивовано спитав Сергій. – У мене- відповіла жінка.- Уляно ти що, жінка без плану як річка без течії. – Ну тоді, як хочеш то греби сам- сказала Уляна і пішла дивитися фільм

У маленькому містечку на околиці Києва жила пара, Сергій та Уляна. Вони були одружені

— Ти вже обіцяв. І не раз, — зітхнула жінка. — Послухай, я не хочу руйнувати твій шлюб. Але я — твоя сім’я. І мені важко відчувати себе тою, кого не треба приховувати.

Анна закрила дверцята автомобіля й потягнулася до сумочки. Пальці намацали телефон, ключі, помаду. А

– Як ти могла залишити мою доньку голодною? – ледь вступивши через поріг репетувала сестра чоловіка. – Голодною, здивувалась Христина, а половину торта, хто по твоєму з’їв?

Христина саме закінчила мити посуд після вечері, коли двері її квартири в київській багатоповерхівці

– Катю ти їдь, Тетяну вже й так не повернути а Максимчика потрібно рятувати. Прийми спадок, через півроку зможеш продати хату, і отримати гроші, щоб мати на що ростити племінника. А поки треба подумати де гроші дістати і в кого позичити?

Катерина сиділа за кухонним столом у тісній двокімнатній квартирі своєї тещі, Марії Іванівни, у

— Не вигадуй, — буркнув Микола, прямувавши до виходу. — Не збираюся витрачати довгоочікувану відпустку на всякі дрібниці. Якщо тобі так потрібен ремонт — займися ним сама. Я ж обіцяв відвезти маму на дачу. Він гучно закрив двері й пішов, навіть не обернувшись. Але коли повернувся через два тижні, був здивований тим, що побачив.

Микола повільно потягнувся. Дружини поруч не було, тому він прислухався. З кухні долинало приємне

— Галино, перепроси перед мамою! — сказав чоловік і гучно поклав ложку на стіл. — Вона приїхала, а ти навіть не спромоглася покласти їй ложку. Галя хотіла підвестися, але свекруха відсунула тарілку й, глянувши на сина, вимовила одну-єдину фразу, від якої улюбленець матері миттєво змінився на обличчі.

Галині ніколи не подобалося, коли чоловік втручався в її роботу. — Євгене, я зайнята,

До Лідії Степанівни у день її 60-річного ювілею, зайшла як казала сама на хвилинку сусідку Ольга зі своїми трьома дітьми, а за секунду спустошили накритий святковий стіл майже повністю. “Лідіє, де святковий стіл?” – спитала Галина. Що ж зробили гості коли прийшли та побачили майже порожній стіл?

Лідія Степанівна прокинулася рано вранці, відчуваючи легке хвилювання. Сьогодні їй виповнювалося 60 років –