Коли Софія Петрівна залишалася сам на сам у своїй просторій, але порожній сільській хаті,
Тіснота невеликої кухоньки здавалася ще виразнішою, коли згасала остання лампа на стелі. Ніна Петрівна
Квартира на дев’ятому поверсі новобудови дихала напругою. Здавалося, повітря тут можна було різати ножем,
Старий автобус виплюнув його на зупинці, чхнув сизим димом і поповз далі, залишаючи Андрія
— Поставила товар на місце й вийшла! Я сказав, негайно все лишила й вийшла!
— Як добре, що ти в дитинстві була такою самостійною й абсолютно не потребувала
Жодних відряджень — хто буде з мамою? — заборонив чоловік, не знаючи, що саме
— А мені абсолютно байдуже, як звали тварин у вашому селі, — спокійно й
— Знаєш, я тільки через п’ятнадцять років збагнула, як сильно одна необережна фраза чужої
— Ти уявляєш, вона двадцять сім років була для нього єдиною донькою, отримувала всю