Особлива – Сторінка 18 – Тільки для жінок

Вероніка залишилася одна з сином, а все через те що отримала у спадок квартиру.”Як ти?” – запитала подруга. “Добре. Краще одна,” – відповіла Вероніка. “Ти права. Гроші показують справжнє обличчя.” Але тепер жінка знала точно що краще бути одній з грошима, ніж удвох з чоловіком без них

Вероніка завжди була тією жінкою, яка вірила в казки. У дитинстві вона читала про

“Твоє волосся руде, як у неї, але очі… очі сірі, як у когось іншого. І ти не схожий на мене анітрохи.” Дмитро і досі оговтувався від почутого. Після прожитих 40 років він не сподівався що рідний батько, засумнівається, що він його рідний син. А все через те, що він хотів вже скласти свій заповіт

Дмитро сидів у своєму старому кріслі-гойдалці на веранді, дивлячись у порожнечу. Сонце вже сідало

” Рівно о 13 годині дня, щоб обід був готовий і стіл накритий, я з колегами прийдемо пообідати” – пробурчала Світлана, друга дружина покійного батька Христини. Як бідолашній дівчині знайти спільну мову з мачухою?

Христина стояла на пероні залізничного вокзалу, тримаючи в руках маленьку валізу – єдине, що

Історія про те як Катерина, вирішила перевірити чоловіка, та відправила його на рибалку-сюрприз і що з того вийшло?

Катерина сиділа за кухонним столом, тримаючи в руках чашку з охололим чаєм. За вікном

Як Олексій прощався з дружиною

— Їдеш, отже, все ж вирішила? — тихо спитав Олексій у дружини. — Вирішила.

Катя — моя донька, а не невістка

Коли я відчинила двері, то побачила поруч з моїм сином дівчину. Очі — сірі,

Батьки приїхали в гості. “Доню, Київ – велетень,” – сказала мама, дивлячись на хмарочоси. “Так, мамо. Але я його приборкала,” – відповіла Мар’яна. Вона стала легендою для родини – жінка, яку Київ випробував, але не зламав

Мар’яна стояла на пероні залізничного вокзалу в Києві, тримаючи в руках стару валізу, набиту

— Ти тут ніхто, Злато! Ця квартира мого сина і тому ти маєш слухатися мене! — кинула свекруха.

Я стояла посеред вітальні, відчуваючи, як кожне її слово ображає мене. — Ти тут

” Ну то діставайте все що подароване, а я сама виберу приблизно на ту суму, що вам зичила на весілля”. Син з дружиною не знали що й робити?

Галина Петрівна сиділа на кухні своєї старої квартири в маленькому містечку на Полтавщині, перебираючи

— Ти взяла для моєї мами позику у салон краси на процедури? Вона ж цього все одно не оцінить, — пробурмотів чоловік.

Рима Єлисеївна стояла перед дзеркалом у передпокої, повертаючи голову під різними кутами. Вона театрально