Вісімнадцятирічна Христина стояла у своїй випускній сукні, відчуваючи, як серце вилітає з грудей. Поруч
Мар’яна стояла біля вікна, притискаючи до себе п’ятирічну доньку Полінку. На підлозі вже стояли
— Я дивлюся на маму, яка стоїть за моєю зачиненою залізною хвірткою і відмовляється
— Я стою за важкою оксамитовою шторою примірочної, тримаю в руках цей розкішний шматок
— Я стою біля під’їзду, тримаючи Марса біля ноги за командою “Поруч”, а Галина
— Я дивлюся на цей іржавий секатор у його тремтячих руках, на ці відрізані
Сонце яскраво освітлювало крихітну кухню орендованої однокімнатної на околиці міста. Світлана, притискаючи до себе
Для Марини цей день став справжнім випробуванням на міцність. Їй було тридцять вісім, за
«На поріг не пущу», — заявила Оля, дізнавшись, що до них приїжджає жити падчерка.
П’ять років я була їм мамою. А потім вони стерли мене зі свого життя