— Мамо, ну навіщо тобі ці клопоти з квитанціями та ремонтами? Давай перепишемо квартиру
— Ганно Степанівно, ви мене не знаєте. Але я — донька вашого Павла. А
— Мамо, ми вивозимо меблі з дачі. Тут у старій тумбочці якась залізна коробка
— Алло? — промовила вона своїм фірмовим контральто, від якого колись у молодих акторів
В квартирі встановилася гнітюча тиша, коли за останнім гостем, що прийшов пом’янути тітку Полю,
– Я не залишусь з нею під одним дахом. – Скандал зі свекрухою закінчився
Це була субота, той особливий тип зимового ранку, коли повітря настільки густе від морозу,
Це була холодна суботня вечеря, яка обіцяла стати останньою точкою в їхньому спільному житті.
Не вийшло у родичів відтяпати квартиру. Тітка Зоя встигла піднапрягтися. Дзвінок застав Надю зненацька.
Це була не просто хата — це був пам’ятник людській гордині, зведений із бетону,