З Оленою вони дружили все більше ніж пів року. В них обох нещасна доля. Однак Олена дещо від нього приховувала, і от зараз розгрібає наслідки
Різкий, деренчливий дзвінок у передпокої змусив Олену здригнутися й відкласти вбік окуляри для читання.
Свекруха готувала те, чого я не їм: але четвертий обід пішов не за її планом. Я не сварилася, не влаштовувала сцен, не дорікала, але зробила дещо неочікуване
Свекруха готувала те, чого я не їм: але четвертий обід пішов не за її
— Мамо, а як мій перший внесок за іпотеку опинився в брата? — донька поклала банківську виписку перед матір’ю
— Мамо, а як мій перший внесок за іпотеку опинився в брата? — донька
Я приїхала не для того, щоб сперечатися, — тихо мовила Оксана, проходячи до кімнати і кладучи на край столу великий паперовий пакет. — Ось тут дітям солодощі, трохи книжок канадських з малюнками і розвиваючі ігри. А для тебе, Світлано, я привезла набір кремів, про які ти колись згадувала. Світлана навіть не глянула на пакунок, лише склала руки на грудях. — Книжки з малюнками, — повільно процідила вона. — Дітям потрібні куртки на зиму, бо старі вже по швах тріщать
У тісному будинку на околиці міста завжди пахло вареною капустою, пральним порошком і вогкістю,
Я не ніхто! — раптом підвищив голос Тарас, і в його інтонаціях прорізалася знайома, задавнена істерика. — Я твій батько, хлопче! Я твоє прізвище тобі дав! Лєно, ти що, сина проти мене налаштувала? Ти навіть не даси мені зайти, подивитися, як ви живете? Я маю право
Чайник на плиті свистів так надривно, ніби в ньому закипала не вода, а весь
Мамо, тобі шістдесят років! Схаменися! Люди ж сміятися будуть! Стара баба на сьомому десятку біле плаття напне і фату почепить? Тобі не соромно перед моїми друзями, перед колегами Максима? Що я маю сказати своїй свекрусі? Що моя мати на старість збожеволіла і влаштовує весілля, як малолітка
Дзеркало в коридорі відбивало жінку в сукні кольору топленого молока — з м’якого крепдешину,
А ось і молода господиня свята, — з гіркою усмішкою вимовила вона. — Розкіш. Марнотратство. Скільки, Назаре, ти викинув на цю ганчірку? Десять його місячних зарплат у минулому? Чи, може, твої батьки, Олю, продали останню корову, щоб показати, що ви не гірші за киян
Дзеркало у весільному номері готелю було затягнуте важкою позолоченою рамою, у якій я бачила
Степан Олексійович повернувся із санаторію й не впізнав власну квартиру: донька без його відома змінила меблі, переставила все до невпізнання, а його старе крісло взагалі викинула. Він вимагав повернути все назад, але ще не знав, що саме ця сварка змусить доньку вперше розповісти, чому вона так не хотіла залишвти батьківський дім без змін.
Степан Олексійович повернувся із санаторію й не впізнав власну квартиру: донька без його відома
— Знаєш, могла би й вдома поїсти, я не прийшов сюди дивитися як ти жереш. Слова пролунали чітко і дзвінко.
— Знаєш, могла би й вдома поїсти, я не прийшов сюди дивитися як ти
— Ігоре, заспокойся, будь ласка, — м’яко просила Ольга. — Ти п’ять років жив у цій квартирі, не сплачуючи за оренду житла, і завдяки цьому зміг відкласти чималу суму. Це чудово, ти молодець. Але ця квартира — дарунок моїх батьків.
— Ігоре, заспокойся, будь ласка, — м’яко просила Ольга. — Ти п’ять років жив

You cannot copy content of this page