— Вставай, гаркнула свекруха, і йди до свинарника. Тобі треба погодувати свиней і вичистити коридори. Хлопці сьогодні поїхали за кормами, рук не вистачає
Місто того ранку дихало розпеченим асфальтом і вихідним спокоєм. Фермерський ринок на площі був
-Я надсилав гроші щомісяця в іноземній валюті! Мама казала мені по телефону, що я — її головна надія. Вона хотіла, щоб я тут зробив сучасну дачу. Я тобі не дозволю продати родову землю!
Будинок на пагорбі, оточений старим садом, завжди був місцем, де пахло яблуками та спокоєм.
Краса – в очах того, хто дивиться, а люблять зовсім за інші якості, – сказала бабуся онучці і та пішла від свого коханого.
Краса – в очах того, хто дивиться, а люблять зовсім за інші якості, –
Ти в місті жила, білі булки їла, по театрах ходила, поки я тут біля батьків лежачих гній вигрібала і спину на городі гнула! А тепер приїхала на пів хати претендувати, бо тобі “по закону положено”? Совість у тебе є, Галю, чи ти її в місті на ганчірки виміняла?
Ти в місті жила, білі булки їла, по театрах ходила, поки я тут біля
— Правду каже, — раптом сказав Марко. — У мене немає своєї кімнати. Немає дому. Іграшок немає. Друзів немає. А ви прийшли й смієтеся.
— Правду каже, — раптом сказав Марко, який з батьками та сестрою опинилися на
— Я тобі все найкраще купувала, на трьох роботах спину гнула, щоб ти в музичну школу гарно вдягнута ходила ходила, щоб люди пальцем не тикали! А ти мені тепер кажеш, що це було “насильство”? Та що ти про життя знаєш, невдячна! Я з тебе людину робила, а ти мені в душу плюєш!
— Я тобі все найкраще купувала, на трьох роботах спину гнула, щоб ти в
— Ти в цій каструлі тільки вчора варити навчилася, а я в ній твого чоловіка на ноги поставила! Не треба мені тут свої порядки заводити, поки я ще жива!
— Ти в цій каструлі тільки вчора варити навчилася, а я в ній твого
— Аню, ти скоро? Таксі чекає, — гукнув з вітальні Віктор, її чоловік. Він уже стояв у пальті, тримаючи в руках розкішний букет троянд. — Не забудь свою промову. Ти ж знаєш, мер любить лаконічність
Анна стояла перед великим дзеркалом у передпокої й востаннє поправляла комірець суворої блузи. Сьогодні
— Борг виплачено. Все! Ми тут всі на щось збираємо. Хто на весілля дочці, хто чоловікові, хто просто на паркан, щоб сусіди заздрили. Перший рік у Польщі був схожий на нескінченний, холодний лютий
Світанок у Попільні був сизим і липким від туману. Ганна востаннє перевірила замки на
— Так я не матуся для вашого сорокарічного сина! А якщо вам не подобається, як ми живемо з чоловіком, то давайте я відправлю його жити до вас!
— Так я не матуся для вашого сорокарічного сина! А якщо вам не подобається,

You cannot copy content of this page