— Ти дивишся на нього і бачиш свої риси, Ігоре. Бо ти хотів їх
Вітальня потопала в пахучих квітах, які Настя з такою любов’ю обирала для свого свята.
Катя вийшла з автобуса неподалік від рідної села. Водій поїхав далі по шосе, а
— Ось беріть свого синочка, тоді, за ручку, і забирайте жити до себе додому!
Весільний торт, прикрашений цукровими перлинами та ніжними трояндами, стояв посеред столу як німий свідок
— Операція — це ризик. А якщо не допоможе? Гроші на вітер, дачі немає,
— Ці палички в стаканах, що ти натикала по всьому підвіконню, це «роги твої»,
— Стоп, люба моя! А хто тобі сказав, що я збираюся віддавати твоєму батькові
Оксана стояла посеред вітальні, стискаючи в руках порожній паперовий пакет. Повітря в кімнаті, здавалося,
— Тобто, ти з наших спільних грошей утримував свою секретарку, купував їй подарунки й