— Ти завжди була маминою улюбленицею! Тобі дісталася квартира, дача, а тепер ти хочеш
Село дихало вогкою осінню, коли в хаті Степанівни зупинився старий годинник. Разом із ним
— Не втрачай зв’язку з дійсністю, — застерегла Віру свекруха. — Ти заміжня жінка,
— Атмосферу? — Лариса розсміялася так голосно, що на них обернулися. — Вєрко, ти
Інна сиділа на підлозі серед розгардіяшу з валіз, суконь і розсипаної біжутерії. У квартирі
— Вам неймовірно йде. Це просто ваш колір! — Продавщиця салону весільної сукні посміхалася
Тетяна Іванівна все життя прожила в селі Великі Луки. Її обійстя було зразковим: білена
Норка для свекрухи. Розлучення для мене. Ти, Інго, жадібна баба, хоч і при квартирі.
— Я розумію, доцю, що ти закохана, — тихо проговорила мама, дивлячись кудись у
— Я вдома! — радісно вигукнула Вероніка, влітаючи в квартиру й кидаючись на шию