“Ах, Тамаро, як же ти була сліпа,” — прошепотіла вона сама до себе, гладячи фотографію пальцями. Один подарував їй півроку оманливого щастя, а інший 45 років тепла яке вона навчилася цінувати занадто пізно
Тамара Петрівна сиділа на старому дерев’яному гойдалці в своєму саду, де яблуні вже скидали
— Я впевнена, Ірино, що Борис — не твій ідеальний чоловік. Та скоро ти зрозумієш, що помилилася й відміниш весілля сама. Чого ти можеш від нього чекати? З таким чоловіком тобі важко буде у житті. Він навіть роботи стабільної не має, — не раз казала мати Ірині.
Коли мама Ірини дізналася, що я хочу одружитися з її дочкою, — радості на
— Пошкодувала? Та я два дні над тими ковбасами гнулася! А вона ще й обзиває мене скупою! Олег намагався заспокоїти дружину, але вона кипіла від обурення. — Я більше до твоєї мами не поїду! — заявила вона. — Нехай сама собі ковбасу робить
Осінній ранок у селі Вільшанка був прохолодним, але сонячним. Листя на деревах уже пожовкло,
Після того як матері не стало, тільки минуло 40 днів Василь Петрович привів іншу. Діти звісно не були в захваті від цього, однак з однієї сторони розуміли батька. Вони б можливо і прийняли її, якби не…
Осінь у маленькому містечку на Полтавщині завжди була тихою і сумною. Листя падало з
— Мамо, ти серйозно? — Ігор поставив тарілку з м’ясом на стіл і повернувся до матері. — Ти вирішила святкувати Сергійків день народження разом із Матвійчиковим і навіть не сказала нам? Галина Петрівна нарешті відірвалася від своїх справ і здивовано подивилася на сина
Сонячний осінній день у маленькому містечку на околиці міста видався напрочуд теплим. Листя на
«Як тобі не соромно, Тамаро? Ти повинна бути вдячна нашій матері! Ти живеш сама у просторій двокімнатній квартирі, поруч поліклініка. Ти маєш шанувати пам’ять батька — тож зобов’язана взяти маму до себе!»
— Анастасіє, прошу тебе, не забувай — Людмила Петрівна — це ж твоя мама,
— Знаєш, Катю, — почала вона, — я не потребую твоєї допомоги. А от тобі самій треба буде допомога. Ти навіть не здогадуєшся, що батько мого майбутнього малюка — твій чоловік, Єгор.
Інна з Катериною дружили ще зі школи. З часом їхня дружба тільки ставала міцнішою.
“Мамо, я сказала татові,” – тихо промовила Аліна. Ірина кинула сумку: “Що? Я ж просила! Навіщо ти це зробила? Тепер він влаштує скандал, суд, все!” “Бо це несправедливо! Ти витрачаєш мої гроші на ігри, а я ходжу в лахмітті!” – вигукнула Аліна
У маленькому містечку під Києвом жила п’ятнадцятирічна дівчинка на ім’я Аліна. Вона була звичайним
Марія розкачувала млинці, намащувала їх вершковим маслом, клала товстий шар ікри і загортала в довгі рулети. “Це ж моя маленька таємниця. Син думає, що я бідна, і дає гроші. А невістка та марнотратка – хай вчиться економити!” – сміялася Марія, нарізуючи рулети на шматочки
У маленькому містечку на околиці Києва жила сім’я, яка здавалася звичайною, але ховала в
— Дозвольте запитати, — стримано сказала Алла, — чому, коли ви приїжджаєте до міста, завжди обираєте саме наш дім? Ви знову зупинилися у нас, і мій син, якого я, за вашими словами, «погано виховую», мусив віддати вам свою кімнату й тимчасово перебратися до сестри. У вашої дочки Єлизавети є вільна кімната — то чому б вам не поїхати туди? Але ж ні, ви вподобали саме нашу квартиру, хоч вона, здається, недостатньо чиста для вашого смаку.
Жінка закінчувала готувати вечерю, коли почула, як у замку повернувся ключ. Це прийшов Матвій

You cannot copy content of this page