Травневий ранок перед роковинами пахнув не скорботою, а важкою, вологою парою від розігрітої землі
Галина Петрівна вже п’ятий рік була на пенсії й жила сама в невеликому селі
— Ти все перебільшуєш, Наталко, — холодно промовив він, навіть не підводячи очей. —
— Ой, Марто, ти все перебільшуєш і робиш проблеми з нічого! — відмахнулася Катя,
— Ну добре. Ходімо буряк полоти. Я розгублено кліпнула очима, перевела погляд на Максима,
— Зараз молодь пішла — тільки й думає, як би зайвий раз у телефон
Двадцять п’ять років прожила з чоловіком. А він пішов за два тижні до весілля
– Квартиру хочеш? Так її ще заслужити треба. Теж мені, на готове підсіла, –
Купила подрузі подарунок на день народження за 30 тисяч гривень, а вона назвала його
Оксана дізналася, що вагітна, у вівторок уранці, стоячи у ванній із тестом у руках.