Паша часто з ностальгією згадував як добре він жив до Люби. Спокійно після роботи грав в свої улюблені комп’ютерні ігри. Ніяких проблем у нього не було. А тут такий поворот

Паші було майже 28 років. Він працював на майонезну міні заводі за середню зарплятню. Орендував однокімнатну квартиру і на решту грошей ні в чому собі не відмовляв. Основним його захопленням був комп’ютер, на якому він грав в різні ігри. Комп’ютер він постійно оновлював в магазині не далеко від його будинку. З господарем магазину, Олегом Петровичем, у нього склалися дружні стосунки. Вони довго розмовляли. Паша вважав його своїм другом.

Олег Петрович навіть міг зайти до Паші додому і допомогти налаштувати йому комп’ютер.

І ось одного разу випадково Паша познайомився в гостях у знайомих з дівчиною. Люба була його ровесницею і вони стали зустрічатися. Люба теж орендувала квартиру, і вони швидко вирішили, що краще жити разом. Зарплата Люби теж була такою ж як у Паши і матеріально разом вони стали жити краще.

Паша оновив собі комп’ютер, а Люба одягнулася. Життя у Паші явно налагодилося. Він часто став навідуватися до Олега Петровича за модернізацією свого комп’ютера. Одного разу він радісно йому повідомив, що Люба чекає малюка і вони скоро стануть батьками.

– Не потягнеш ти дружину з дитиною – песимістично сказав йому Олег Петрович.

Паша навіть не зрозумів такої відповіді. Він завжди жив тільки сьогоднішнім днем. Сьогодні все було добре. Він навіть думати на цю тему не став.

Скоро йому дружина подарувала двійню. Вона більше не працювала. Після сплати оренди за квартиру грошей залишалося зовсім не багато. Одному ще їх вистачало, а от чотирьом цього було явно мало.

У Паші був брат Антон. Він жив у цивільному шлюбі з дівчиною в її трикімнатній квартирі. Паші вдалося з ними домовитися, що він з дружиною тимчасово до них переїде. Але від переїзду його життя легше не стало. Грошей як і раніше не вистачало. Та й терпіння цивільної дружини брата було не вічним. У будь-який момент вона могла вигнати їх усіх разом з його братом.

Свій комп’ютер він уже давно продав Олегу Петровичу. Нову роботу з більшою зарплатою знайти не міг. Паша часто з ностальгією згадував як добре він жив до Люби. Спокійно після роботи грав в свої улюблені комп’ютерні ігри. Ніяких проблем у нього не було.

Якось зайшовши до Олега Петровича, він із сумом йому сказав, що той мав рацію. Не тягне Паша сім’ю з дітьми. І що тепер йому робити?

Фото ілюстративне з вільних джерел