Олеся ще зі школи вирізнялася неймовірною красою. Одягала одні платтячка та нафарбовували губи червоною помадою.
Тож всі місцеві хлопці за нею задивлялися. Та не хотіла Олеся хлопців з села, А хотіла обов’язково міського, та щоб мав квартиру та товстий гаманець. Чи то бажання було велике у дівчини чи просто щаслива випадковість, але невдовзі, доля подарувала Олесі такого кавалера.
Після школи дівчина вступила до інституту, та мешкала в гуртожитку з Танею. До якої одного разу приїхав старший брат Данило. І почувши від подруги що в нього є свій автомобіль та маленький магазинчик з одягом, то одразу не кинула око на хлопця. Данило одразу відповів Олесі взаємністю, не встоявши перед її красою.
Вони прозустрічавшись всього два місяця, вирішили одружитися та приїхали в село до Олесі, знайомитись з батьками.
Батьки звісно були раді, їм сподобався Данило, хороший, перспективний зять. Сусіди в очі говорили одне, а позаочі пліткували. Та Олеся не звертала уваги на ті балачки, та говорила, що як тільки вийде заміж, то більше її в селі ніхто й не поба
Так і сталося, молодята як побралися, то одразу жили на квартирі, яку наймали. А пізніше перебралися до свого будинку, який Данило звів за бажанням Олесі. Хлопець постійно пропадав на заробітках за кордоном, а Олеся сумувала одна вдома. Та Данило ще просив, щоб вона потерпіла, ще хочу трохи заробити грошей, щоб відкрити новий магазин у центрі міста.
Та Олесі вже нічого не хотілося, хоча вона все мала, але й таке життя почало їй набридати. І Данило зрозумів, що пора їм мати діток. Так і Олеся заспокоїться і буде мати ким займатись.
Тож через деякий час, у них появились спочатку донечка а потім і синочок. І Данило став уже рідко їздити за кордон, адже втілив свою мрію та відкрив магазин. Та як часто в житті буває, що все може раптом помінятися в одну мить. Так і сталося в житті Олесі Данила. Чоловіка бізнес став менше доходів приносити, появилося багато конкурентів.
Дітей віддали в садок, а сама Олеся пішла продавцем в їхній магазин. Данило був змушений, взяти до себе в магазин ще одного орендаря Павла. І так кожного дня Олеся там Павло від ранку до вечора проводили час в магазині. Вони багато говорили, Павло постійно пригощав Олесю кавою з тістечком.
І так через деяких час, вони почали таємно зустрічатись. Майже рік вони приховували свої палки стосунки, аж поки одного разу Данило їх сам не застукав.
Олесю він вигнав з дому. Жінка й не дуже засмутилась, адже її з дітьми одразу взяв до себе Павло. Та через пару місяців, Павлові набрид той балаган в квартирі, який влаштовували діти Олесі. І одного дня він вказав Олесі з дітьми на двері.
І не мала іншого виходу Олеся як повернутись назад в село. Соромно їй було повертатись, та не могла нічого вдіяти.
Тепер вона і заздрістю дивилася на те як жили ті сільські хлопці, які її колись хотіли за жінку.
У них було все гаразд вони мали хороших дружин та діток. Тепер їхні матері, стояли та підсміювались над Олесею, і все попитували її, де її той “міський” чоловік? Тож і не витримала жінка цих розмов і почала заглядати в пляшку. І так “дозаглядалась”, що через два роки і відійшла в засвіти. А була ще зовсім молодою, 43 роки мала.
Данило так і не зміг більше повірити ні одній із жінок, залишився жити з донькою, а син поїхав за кордон. А в Павла життя обернулося так, що так як він колись Олесі вказав на двері, то так йому дружина теж вказала на двері, бо завела собі іншого.
Як можемо зробити висновки з цієї історії, що не мож стати щасливим, зруйнувавши чиєї інше життя. Так і Олеся хотіла мати двох чоловіків одночасно та хороше життя, а як получилось.
А що б ви сказали на це?
Автор: Нінель
