Перший місяць ініціатива виходила тільки від Тані, а Вася просто дозволяв себе любити. Таня влаштовувала йому романтичні побачення, запрошувала в кафе, водила в кіно і платила за все сама. Вася ж віджартовувався – «хто кличе – той і платить». Таня, засліплена любов’ю, цього не помічала зовсім

Зустріла вчора приятельку на ім’я Тетяна, з якою ми раніше разом працювали, і мені згадалося …

Уже через тиждень після працевлаштування наш колектив дав Танькі прізвисько Триндичиха – за неймовірну балакучість і здатність вивалювати на оточуючих просто тонни потрібної і непотрібної інформації.

Вона про свою кличку знала, не ображалася і сама неодноразово говорила: «Я коли довго мовчу, у мене з’являється відчуття, що я зараз лусну!»

Базікати вона могла про що завгодно і з ким завгодно. Улюбленою темою були плітки і розповіді про цивільного чоловіка. Дуже скоро ми дізналися найдрібніші подробиці їхнього спільного життя і частенько дивувалися, навіщо їй здався даний екземпляр.

«Чоловік», назвемо його Василем, був на 22 роки старший Тані. Вона зустріла його на якомусь святі, коли їй було 20 … Закохалася відразу ж, а він тоді навіть імені її не запам’ятав, бо прийшов на вечірку вже добряче веселий.

Після у спільних друзів вона вивідала Васіну адресу і вирушила його шукати. Кілька днів чатувала мужика біля під’їзду, а коли він з’явився на горизонті, без сумнівів підійшла і покликала на побачення. Ось така смілива дівчина!

Вася оторопів, але чинити опір не став – мабуть, молода, симпатична, смутно знайома Таня здалася йому досить цікавою.

Перший місяць ініціатива виходила тільки від Тані, а Вася просто дозволяв себе любити. Таня влаштовувала йому романтичні побачення, запрошувала в кафе, водила в кіно і платила за все сама. Вася ж віджартовувався – «хто кличе – той і платить». Таня, засліплена любов’ю, цього не помічала зовсім.

Через короткий час вона запропонувала коханому з’їхатися. Вася подумав – і погодився. Таня заїхала до нього в квартиру і завзято взялася наводити там порядок – витягла на смітник гори сміття, перепрала штори і постільну білизну, намила вікна, віддраїла кухню і санвузол.

Квартирка заблищала, як пасхальне яєчко, але Василь цього ніби не помічав – продовжував розкидати речі, брудний посуд навіть в раковину не міг прибрати, забував, де попало, гуртки із залишками чаю, від яких залишалися коричневі кола.

З прибиранням не допомагав, до плити не підходив, кран довелося лагодити сантехніку, лампочки Таня вкручувала сама. На роботу Вася ходив справно, але грошей дівчина практично не бачила.

Василь вважав, що у «баб руки діряві», і всі гроші у них витікають крізь пальці, тому видавав Тані певну суму на їжу, а інше витрачав на себе або складав в заначку.

Всі витрати Таня записувала в спеціальний зошит, підкріплюючи записи чеками, а Вася періодично влаштовував їй розбір польотів за нераціонально витрачені гроші.

Подарунки він їй дарував рідко, виключно корисні (каструля, нова швабра, набір для душа) і виключно з приводу. І жодного разу вона не отримала нічого дійсно бажаного або просто для душі.

Хоча ні, одного разу Вася приніс кофту, куплену на найближчому ринку, недбало кинув її Тані і поблажливо сказав: «На, одягнися, а то сама якесь  г… купуєш!» Пам’ятаю, Таня тоді так раділа, хоч і нарікала, що колір у подарунка якраз-таки г…

Про те, що вимагав кожен день свіжу їжу, писати не буду, деякі так живуть і цілком задоволені. Правда обов’язковою умовою було різноманітність, повторення страв хоча б раз за 4 дня каралося образами і демонстративним мовчанням.

А ще Вася міг сісти за накритий стіл, окинути його поглядом, потім встати і піти. На всі питання Тані він в такі моменти відповідав: «Подумай сама, що ти зробила не так!» Причиною могло стати недостатня кількість хліба, забутий майонез або занадто масляний вид смаженої картоплі.

Вася часто пив пиво з друзями, а раз на місяць вони зависали в сауні – точно без дівчаток, але з величезною кількістю спиртного.

Вася часто бурчав, робив Тані зауваження, прикриваючись тим, що вона ще дуже молода і не знає життя.

Нам же здавалося, що мужик просто знайшов собі безкоштовну прислугу і тепер дресирує її під себе.

Потім, молодого ще, в принципі, мужика розбив інсульт, і Таня півроку доглядала його, годувала з ложки. Вона стала виглядати виснаженою, старшою за свої роки, очі у неї постійно були червоні від недосипу або сліз.

Вася відновився після хвороби і взявся за старе – ні на йоту не помінявши своє ставлення до Тані. Ті ж причіпки і зауваження, ті ж спроби маніпулювати за допомогою почуття провини.

Почастішали посиденьки в бані за чаркою. Таня намагалася протестувати, посилаючись на заборони лікарів і його слабке здоров’я, але він не слухав – тільки злився і лаявся, що вона ховає його заживо, перебільшує небезпеку тощо.

А Таня раптом зрозуміла, що любов пройшла … Що на милування нема силування, що потрібно думати і про себе, а не тільки про бажання мужика, який так і не став рідним.

«Дівчатка, йому наплювати на власне здоров’я, він знецінює всі мої зусилля, які я докладала до того, щоб поставити його на ноги, огризається на мої поради … А якщо у нього знову буде інсульт? Ні, вистачить, я сита по горло його ставленням, і виходжувати його ще раз я вже не хочу …»

Коли вона пішла, Вася схаменувся, що втратив домробітницю і доглядальницю, місяць бігав за нею і умовляв повернутися, але Таня була непохитна …

А ось вчора я її зустріла в магазині – сяє, посміхається, говорить зустріла хорошу людину, ровесника, до речі, планують весілля і дітей … І я дуже за неї рада. А про Васю я тактовно не стала питати, щоб не ворушити минуле.