Певно, дyші матерів прилітають з Небес у сни, щоб ми трішки побули дітьми. А, може, вони стають ангелами і водять нас місцями, де ми були щасливі

Мамина дорога

Мама приходить у сни. В синій штапельній блузці з дрібненькими квіточками – її улюбленій. В біленькій хустинці. Ми йдемо польовою дорогою, встеленою споришами і подорожниками. Мама любила цю дорогу. Ми завжди йдемо на південь. З-під ніг випорскує порох. Мружуся від сонця. Джерело

Мама обіймає світ очима й душею. Щось розповідає. Довкола – поле і небо. Й ні душі. Тільки мама, дорога і я…

Сни такі гарні, щасливі. Мов дарунки від зайчика. Пахнуть дитинством. На серці тепло-тепло…

Прокинувшись, намагаюся пригадати, що казала мама. І не можу. Залишається тільки відчуття її присутності.

Читайте також: Ірина хотіла від життя чогось надзвичайного. А потім село загомоніло: «Невже в Німеччині дівчат немає, що адвокат сватає українку та ще й із села?»

Певно, душі матерів прилітають з Небес у сни, щоб ми трішки побули дітьми. А, може, вони стають ангелами і водять нас місцями, де ми були щасливі…

Автор – Ольга Чорна

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram