Я планувала цю поїздку до Німеччини пів року. За три місяці подавала заяву на отримання візи. Купила квитки у Франкфурт і назад. Вийшло досить таки дешево. Цілий тиждень в Баден-Бадені – саме там я планувала провести свою відпустку. Готель мені допомогла обрати подруга, яка прожила в Німеччині вже багато років. Довгоочікувана віза в паспорті в моїх руках. Пригоди починаються, їду в аеропорт.
Через дві з половиною години літак приземлився у Франкфурті. Подруга зустріла мене і відвезла до готелю. У мене було декілька годин, щоб залишити речі та прийняти душ. Увечері гуляли містом. Я була в захваті. Вузькі вулички, все чисто, європейські старенькі пари ходять тримаючись за ручки. Одягнені зовсім не так, як наші люди похилого віку.
Тиждень пролетів як мить. В останній вечір ми їздили до знаменитого нічного клубу і казино. Звичайно, розважалися всю ніч. Я дісталася до готелю близько четвертої години ранку. Мій літак був о 11:20.
Подруга повинна була відвезти мене в аеропорт. З Бадіка, як його називають російські німці, до Франкфурта їхати по автобані близько 2,5 годин. Ми виїхали о восьмій. Близько одинадцятої ми були вже в аеропорті. Підходжу до стійки реєстрації на рейс і дивуюся, що чомусь немає людей. І тут мені повідомляють: “Ви запізнилися, посадка вже розпочалася”. Мене охопила паніка, я не знала, що мені робити. І віза закінчується рівно в день вильоту. Чужа країна, і я можу порушити візовий режим – німці дали першу візу рівно на тиждень. У моїй кишені залишки розкоші – все що, не встигла витратити. Трішки опанувавши себе пішла до довідкової стійки. А з німецької знаю тільки декілька фраз. На щастя, працівник розмовляв російською мовою. Я пояснила ситуацію, що запізнилася і як мені бути далі. «Вам потрібно купити новий квиток, – розповіла мені приємна тітонька. Виклавши останні триста євро, купую «перепустку» на батьківщину. Того ж вечора я була вже вдома
З того часу минуло вже чотири роки. Я тричі була вже у Німеччині. Та тепер чітко знаю, що в аеропорт потрібно приїздити завчасно.
