fbpx

Пішла з дому Ольга з сином. Їй наче сніг на голову впав, не сподівалася таке почути про тьотю Аня, яка прийшла до них коли дома був тільки Павло

Ольга та Павло познайомилися ще студентами.Тільки отримавши дипломи одружилися. Заможні батьки Павла подарували молодятам на весілля двокімнатну квартиру. Ольга ж виховувалася без батька родина не купалася в розкошах.

Проте мати Ольги для того аби допомогти дітям. Згодом Павло влаштувався на роботу, а  Ольга яка знаходилась при надії сиділа вдома. Займалася хатніми справами, та як турботлива дружина чекала кожного дня чоловіка вдома з смачною вечерею.

“Доню, побережи себе”. Нехай би Павло тобі допомагав трохи” – зітхаючи говорила Оленина мати.

“Мамо, та він і так стомлюється на роботі. Працює зранку до ночі, світу не бачить, то хоч вдома відпочине”- підказувала Ольга матері. З появою дитини нічого не змінилося. І Ольга стала ще розриватися між дитиною і домашніми клопотами. Але одного дня жінці подзвонила подруга і сказала, що в них звільнилося місце на фірмі.

Тож Ольга б могла піти працювати. Павло звісно був проти того, щоб дружина працювала. Втім Ольга вже не хотіла сидіти дальше вдома, тим більше мала на кого залишити дитину. Бабуся з радістю залишалася з внуком. Та невдовзі з Павлом стався нещасний випадок. І став причащатися до оковитої.

Спершу Ольга закривала на це очі замовчувала та сподівалася що все-таки схаменеться і візьметься за розум. Залишала часто Павла з сином, сподіваючись, що якщо він буде більше проводити часу з малим, то менше буде йому поганих думок лізти в голову.

І так одного вечора, коли Ольга з сином сиділа на кухні, то хлопчик розповів жінці що сьогодні до них заходила тьотя Аня, і вони разом з татом закрилися в спальні, а його відправили дивитися мультики в кухні в телефоні.

Ользі наче сніг на голову впав, вона не сподівалася таке почути. Поспіхом спакувала необхідні речі одягнула сина і пішла з дому. Павло зрозумівши що про все дізналася Ольга, більше не пробував з нею якось зв’язатись. Тим часом Ольга переключилася повністю на роботу.

Та одного дня до її керівниці зайшов незнайомий чоловік, який Ользі одразу приглянувся. Тож коли він пішов зайшла до керівниці і жартома спитала: ” Маріє Степанівно, невже ми скоро гулятимемо на вашому весіллі?”

“Та що ж ти таке кажеш Ольго, та який чоловік? Я тільки недавно від нього звільнилися, це мій колишній. Проходив щоб дозволила йому бачити з донькою”.

Трохи помовчавши жінка ще додала: ” Ну а якщо тобі він сподобався то можу познайомити”. Ольга почервоніла та мовчки пішла у свій кабінет. А в думці думала, навіщо вона зачепила керівниць.

Пройшло декілька днів Ольга вже й перестала думати за того незнайомця, колишнього керівниці. Та він знову прийшов, і змушений був почекати в приймальні, так як Марія Степанівна спеціально сказала, що вона зайнята. І поки чоловік чекав то вони з Ольгою розговорились, і у них двох сталося таке відчуття що вони знають один одного вже віддавно.

А через місяць другий почали жити разом. Дуже скоро ця інформація про їхні стосунки І дійшла до Марії Степанівни.
Реакція керівниці не забарилась.

Вона покликала Ольгу до кабінету та сказала: ” Ну якщо ти вже захотіла з моїм колишнім жити то хоча б мене спитала, чи шампанське мені поставила, за чоловіка який тобі дістався від мене”.

Ольга швидко вийшла з кабінету, а коли прийшла то в руках в неї було шампанське і коробка цукерок. Вона зайшла до керівниці поставила прямо перед нею. Вклонилася перед керівницею подякувала їй за чоловіка і поклала заяву на звільнення на стіл.

Відтоді минуло вже декілька років Ольга та Максим переїхали жити до іншого міста. Започаткували свою власну справу.
Виховують троє дітей, і все у них чудово.

Автор: Нінелія

You cannot copy content of this page