Тарас мав своє авто, та влаштувався таксистом в одну фірму. Заробітки були не дуже великі, але чоловік не хотів нікуди їхати зі своєї Батьківщини. Його друзів багато переїхало, але Тарас вважав що на якій землі родився там і повинен прожити своє життя.
Але сьогодні чоловікові пощастило, його послугу замовив іноземець, здається з Італії, який захотів поїхати зі Львова до маленького містечка на Прикарпатті.
Так вони їхали, добре що дорогу хоч сюди зробили, а то іноземний гість би не був дуже задоволений, а так їхав і роздивлявся з цікавістю по боках. І тільки час від часу дивився на свій дорогий годинник та букет червоних троянд, чи бува нічого з ними не сталося.
А Тарас їхав і роздумував про життя, про те як багато жінок поїхало на заробітки, нібито гроші заробити, а насправді щоб собі долю влаштувати та окрутити там місцевих чоловіків.
” Цього теж напевне якась з наших зловила на гачок, що він аж у таку далечінь преться” – думаючи, їхав Тарас. Свою дружину він нікуди не відпустив, та дуже хотіла бо її сестра поїхала, і кликала її з собою. Та як дорога була не близька, а Тарас і знав трохи італійську, то вони з Крістеном і розговорилася.
Він і розповів що їде до Мар’яни, познайомився в нею, коли був у свого друга в гостях. Жінка там працювала і займалася хатніми справами. Між ними виникла взаємна симпатія і почалися стосунки. Але невдовзі Мар’яні прийшлося поїхати на Україну.
А Крістен так засумував, що не витримав І от вирішив поїхати сам до жінки, тим більше він хотів вже познайомитися з її ріднею та зробити пропозицію жінці. Тільки от з собою він взяв милиці. Тарас спитав його, для чого йому вони, адже він ходить добре.
А той відповів що хоче розіграти свою кохану нібито тим, що не може ходити. Тарас нічого вже не відповів Крістену, на його задум, але про себе подумав, що він якийсь справді безумець.
Так вони їхали, Крістену весь час роздивлявся по сторонах, і милувався то красивими будинками то красотою природи. І тут Тарас зупинився і сказав до іноземного гостя що вже приїхали. Вийняв валізи з багажника та побажав вдачі Крістену, і застеріг: ” Жінки наші красиві, а будь обачний бо можуть і обібрати ” як литку”.
Мар’яна на Україні купила собі нову квартиру у в гарному районі міста. Крістен вийшов і почав роздивлятися навкруги. Ледь за милиці не забув які взяв. Тут з під’їзду вийшло двоє людей і притримали двері побачивши його. Крістен і зрадів від того, і подумав що тепер він вже точно зробить великий сюрприз коханій.
Він думав і сподівався, що як тільки Мар’яна його побачить, то одразу почне жаліти, обнімати.
І тут він враз кине милиці і ніби одразу одужає. Так собі планував чоловік, але він ще не знав що на нього буду чекати в реальності. Але як двері відчинилися і Мар’яна побачила його, то на її обличчі не було ніякої радості.
А навпаки жінка дуже розсердилась і почала на італійській мові говорити Крістену навіщо він приїхав. Той не розумів, він не впізнавав у Мар’яні, своєї коханої жінки.
Тут із квартири вийшов молодий чоловік, який обняв Мар’яну за плече і спитав у неї хто це. Жінка відповіла, що то помилилася.
Та чоловік все ж не вірив, адже він чув, як Мар’яна говорила з ним. Тут на шум почали виходити сусіди, а Мар’яна почала з ними сваритися, щоб вони не дивилися і не слухати, що нічого цікавого нема. Крістен зрозумів, що його обманула Мар’яна, він вирішив більше не стояти і не слухати того всього а спустився вниз. Він навіть милиці там забув, які спеціально привіз був, щоб розіграти Мар’яну. Але вона випередила, її розіграш виявився набагато несподіванішим та болючішим.
От Крістен і згадав, слова Тараса, таксиста, який його віз, чоловік і сказав сам до себе: ” Виявляється я і справді та литка, яку обібрали”. Чоловік знову пішов ловити таксі, і яке здивування Крістена було, коли йому знову трапився Тарас. Він і розповів йому все що відбулося.
Надворі вже сутеніло, і Тарас запропонував йому переночувати в його двоюрідної сестри Ніни, яка жила одна і якій не щастило з чоловіками. Ще як вони їхали зі Львова, то чоловік спілкувавшись з італійцем, був подумав: ” Оце добрий італієць, міг би й бути добрим чоловіком для моєї двоюрідної сестри”.
Ще одна вражаюча історія про українок та іноземців, з непередбачуваним кінцем, як вам сподобалось? З нетерпінням чекаю на ваші коментарі.
Ваша, Віра Лісова
