Колишня подруга ніяк не може пробачити мені моє заміжжя.
Вона десь вичитала, що щоб в будинку завівся чоловік, треба його «приманити». Тобто, уявити що він вже є. Купити другу подушку, чоловічі тапочки, поставити в стаканчик другу зубну щітку.
Юля пішла далі. Вона купила чоловічі сорочки і розвісила їх в шафі. На поличках у ванній вона поставила бритву і всі мильно-рильні пристосувати, типу піни для гоління і гелю для душу з величезним написом «FOR MEN».
На змійовику сиротливо красувалася пара сімейок. Після такого, вільні чоловіки повинні були натовпами штурмувати Юлине житло.
Загалом, відчуття, що у Юлі вдома живе чоловік, було максимально правдоподібним.
Пішли ми з нею в ресторан, на день народження до нашої спільної подруги. Там ми обидві поклали око на двоюрідного брата іменинниці. Юля відразу почала стріляти очима.
А щоб чоловік мрії не бентежив своєю присутністю квартиру самої винуватиці торжества, вона недвозначно запропонувала йому переночувати в її холостяцькій барлозі.
Чоловік відмовився. Але градус зробив свою справу, і ось уже Юля вантажить свою здобич в таксі і везе до себе додому. Вранці чоловік втік. Побачив і зубну щітку, і сімейки, і тапочки 45 розміру.
Юля довго намагалася йому пояснити, що самотня, але він не вірив. Думав – бреше:
– Ну що за маячня? Друга зубна щітка, щоб мужик завівся? Що у вас, у жінок, в головах твориться?
Я, вислухавши Юлину сумну історію і розчарування в методі «приманити чоловіка в будинок», хлопцю цьому написала і запропонувала зустрітися.
Побачення було за побаченням. І я озирнутися не встигла, як опинилася окольцована.
Юлю ми на весілля запросили. Але, дізнавшись хто виступає в ролі нареченого. Юля влаштувала істерику. Я у неї мужика повела, бачте. Ніяких слів і виправдань слухати вона не стала.
Та й подружки наші розділилися на два табори. Перші вважали, що Юля перша його «застовпила». Другі – хто встиг, той і з’їв. Тим більше, стосунків у них не було.
Одружилися ми, дитину маємо. Живемо, як усі. Нещодавно я сама наткнулася в інтернеті на цей же метод – купіть другу подушку і т. д.
І подумки віддала хвалу тому, хто це придумав. Людина, спасибі тобі! Якби не ти, не було б у мене щастя.
