Подзвонила сестра чоловіка, кричала в трубку, що у неї зривається поїздка в Таїланд через те, що мати вимагає назад свою пенсію: – Я їй віддавати нічого не збираюся – я вже путівку купила. Якщо мама помре з голоду, це буде на вашій совісті!

Сестра чоловіка – хронічний скиглій. Але скиглій цілком забезпечений. Вони з чоловіком їздять відпочивати два рази в рік, але вона всім бідкається, як їй погано живеться. Вона ходить, обвішана золотом з ніг до голови, але ниє що грошей немає ні копієчки, що ні на що не вистачає.

Мало того, що ця інтриганка намагається оббирати мого чоловіка, під приводом «їсти нічого», вона ще й забирає всю пенсію у свекрухи. Останні кілька років маму чоловіка, Галину Геннадіївну, утримуємо ми. Адже свекруха спочатку віддала доньці всі свої накопичення, а тепер ще й платить щомісячну данину в цю бездонну діру.

Якось я заїжджала до мами чоловіка – взяти платіжки щоб заплатити за квартиру, і на виході з під’їзду зіткнулася з Женею, сестрою чоловіка. І я її не впізнала. Гламурна інстаграм-діва виглядала немов безхатько: безформні ганчірки, нечесане волосся, у неї на пальцях не було жодного перстня, навіть обручки. Презирливо хмикнувши в мій бік, вона пройшла повз, навіть не привіталася.

Я прийшла додому і стала розглядати фотографії Жені: тут вона в ресторані, тут вона на пляжі під пальмами в середині січня, тут вона вештається по магазинах. І я для себе вирішила: досить! Для того, щоб годувати свекруху, купувати їй ліки і оплачувати комуналку, у нас йде майже третина сімейного бюджету. Якщо свекруха хоче віддавати пенсію дочці, не думаючи про себе, то чому я повинна думати про те, щоб у Галини Геннадіївни була їжа в холодильнику?

Ні, я їй не заздрю. Чому заздрити-то? Красивому життю? А толку від цього життя, якщо чоловік розпускає руки і ходить наліво. А бита буває Женя частенько. Тоді на красивих фотографіях вона в окулярах на половину обличчя.

Тиждень тому я останній раз прийшла допомогти матері чоловіка, принесла їй продукти і скупила половину аптеки. Я спробувала відкрити очі Галині Геннадіївні: показала їй інстаграм Жені, пояснила, що її дочка або у відпустці, або в ресторані – у неї всього два стани.

– Ти заздриш моїй дочці! І завжди їй заздрила! Давай пакети і йди звідси.

– Галина Геннадіївна навіть мене не дослухала. Вдома я серйозно поговорила з чоловіком і пояснила йому причину, чому ми перестаємо утримувати його матір. Адже якби вона дійсно потребувала – навіть питання такого не виникло. Але те, що вона сама віддає всі гроші «голодуючій» дочці, і вимагає повного утримання від сина – це, як мінімум, несправедливо.

Обманювала Женя свою маму по-крупному: у них з чоловіком була у власності халупа на околиці, де ремонту не було років 30. Туди-то і приїжджала Галина Геннадіївна в гості до доньки, і стиснулася, в яких умовах живе її кровинка. Дурня, скажете Ви. Але бажання володіння додатковим джерелом доходу – пенсія свекрухи -, у Жені було занадто великим.

Чоловік зі мною погодився – на цю заощаджену третину наших грошей, ми могли багато в чому поліпшити своє життя. Грошей ми свекрусі більше не давали. Отримавши пенсію на початку червня, Галина Геннадіївна віддала гроші бідній донечці. І почала телефонувати нам: – Ну ви де там? Вже четвертий число, за квартиру платіжки прийшли, оплатити треба. Та й у мене вдома – катма. Я чекаю. Сьогодні, завтра пізно буде – з голоду помру.

– Мамо, вибач, у нас грошей немає. Ми вирішили напружитися і виплатити іпотеку раніше. Так що давай, діставай свою пенсійну заначку – ти ж говорила, щось збираєш, і поки на це живи. А як тільки у нас зайві гроші з’являться, то ми відразу до тебе. Але це буде не скоро. – твердо сказав чоловік мамі.

Мама чоловіка на нас образилася. А ми нарешті натягнули стелю в дитячій, а то так, з рывчаками по стелі після замыни проводки, і жили.

Сьогодні подзвонила Женя, вона кричала в трубку про те, що у неї зривається поїздка в Таїланд через те, що її мати вимагає назад свою пенсію: – Ви ж її годуєте, ось і годуєте далі. Це – ваш прямий обов’язок. Бігом до мами і щоб все їй купили. Бігом, я сказала! Я їй віддавати нічого не збираюся – я вже путівку купила. Якщо мама помре з голоду, це буде на вашій совісті!

Ось так: комусь можна матыр грабувати, а хтось повинен її через це годувати.