Два роки тому у спадок від бабусі мені дісталася двокімнатна квартира. У квартирі я зробила косметичний ремонт, замінила деякі меблі. Працювала я в фірмі менеджером. Начальник зарплатою не обділяв, навіть премії іноді давав.
Влітку я пішла у відпустку. І вирішили ми з подругою, що відпочинемо від душі. Поїхали ми до моря і там я познайомилася з Василем. Як виявилося, що він з нашого міста. На два дні раніше він поїхав і взяв мій номер телефону. Сказав, що обов’язково буде дзвонити. Своє слово він стримав, дзвонив кожен вечір. Писав смс «доброго ранку» і «на добраніч». Мені навіть це сподобалося. Ще подумала, невже я знайшла своє щастя.
Коли приїхали з моря він в цей же вечір примчав до мене і залишився на ніч. Дні, що залишилися ми з подругою гуляли по клубам. Вася звичайно був відсутній в цей час, говорив: – відпочивай моя дівчинко, я не буду тобі заважати. Вдень ми разом з ним проводили дуже багато часу. Він розповідав про свої плани на майбутнє. Запрошував мене до себе в гості. Квартира у нього гарна, світла. Сказав, що сам заробив на неї. Зробив ремонт на свій смак. Я потихеньку в нього закохувалася адже він був такий ласкавий, ввічливий на що я і купилася.
В один прекрасний день він зробив мені пропозицію. Я вирішила, що мені треба подумати. Тоді він сказав: – а переїжджай до мене, та й до твоєї роботи всього 15 хвилин ходьби. З відповіддю він мене не квапив.
Я переїхала до нього. Через тиждень він став умовляти, щоб я продала свою квартиру. Так як у нього є свій бізнес і туди потрібно вкласти гроші для розширення. А через рік все окупиться і ми зможемо купити житло побільше. Я не хотіла продавати квартиру, тому що це була пам’ять від моєї улюбленої бабусі.
Був вихідний, Вася з ранку поїхав вирішувати якісь справи по роботі. Я особливо не цікавилася, що саме. Пішла мити сходи, так як було наше чергування. Сусідів жодного разу не бачила. Раптом виходить такий елегантний чоловік з дамою під ручку. І каже таким доброзичливим голосом: – Добрий день, я Міша, а це моя дружина Ліна. А ви наші нові сусіди.
– Здравствуйте, а я Катя. Чому нові? Тут квартира мого нареченого, а я переїхала до нього.
– А ну да, ну да. У цього кавалера знаєте скільки наречених було. Ми вже сподівалися в душі коли він з’їде звідси.
– Як з’їде? Вася сказав, що це його квартира.
– Тут жила родина і рік тому вони поїхали працювати за кордон і щоб квартира не пустувала, вони вирішили її здати. Заселився в неї ваш наречений. І почалися у нас тут веселощі, вечірки, друзі і т.д.
Я стояла мовчки і слухала, навіть не знала як на таке реагувати. Потім розмову перебила дружина: – Михайлику ми з тобою вже запізнюємося. Вони попрощалися і швидко почали спускатися вниз. Я прибрала на майданчику і з голови не виходив у мене ця розмова з сусідами. Я подумала, а й справді я про нього нічого не знаю. Я до сих пір навіть не знайома з його батьками, друзями. Увечері коли він повернувся я запитала, коли ми будемо знайомитися з його батьками. На що він мені відповів: – встигнемо ще.
Тоді я потихеньку, таємно від нього вирішила, що треба навести довідки, хто він і що з себе представляє. В цей же вечір я почала діяти і почала з телефону, хоча у мене немає такої звички. Поки він був у ванній я швиденько переглянула список контактів і дійшла черга до смс. І тоді все розкрилося. Там було листування з якоюсь Мариною. Він їй писав, що дуже любить її і у них скоро все налагодиться. Адже він майже у мети. І скоро у них будуть гроші і вони зможуть виїхати.
Ось тільки тоді до мене дійшло, що сусіди сказали правду. І нічого у нього немає. Йому потрібна була не я, а моя квартира. Тому він мене так і умовляв, щоб я її продала.
Коли він вийшов з ванни я одразу сказала йому, що все знаю. Він навіть відпиратися не став, а навпаки додав: – Так, я хотів тебе розвести, але ти виявилася не така вже й проста. В цей же вечір ми розлучилися і я від нього з’їхала. Єдине, за що я йому подякувала за щасливі моменти проведені разом.
Фото ілюстративне з вільних джерел
