Ліді було 32, вона збиралася на роботу, на дивані поряд спав та хропів її чоловік, донька плакала, не хотіла відпускати матір. Тільки син, якому було вже 12, мовчав, він старався вести себе вже по-дорослому.
Через декілька днів, Ліда все що отримала, посаду медсестри в сусідньому містечку. З допомогою знайомої, вона придбала маленький старенький будинок на околиці в кредит.
Коли вже всі речі та деякі меблі були перевезені, жінка разом з дітьми сіли повечеряти. Вечеря була дуже скромною, але Ліду гріла думка, що нарешті в цьому маленькому будиночку вони повинні бути щасливими.
На душі було спокійно, її гріла думка, що діти вони зможуть нормально виспатись і ніхто їх не потривожить.
Мирон все ж намагався повернути сім’ю, але Ліда була категорично проти.
Вона більше не хотіла жити таким життям, де б її діти здригалися від кожного звуку, думаючи що зараз батько прийде і їм перепаде. Та й самі вже хотілося якогось спокою.
Мало-помалу сім’я ставала на ноги. Вони мали невеликий городчик та сад. Насадили всього потроху і вже розуміли, що у них будуть овочі, яблука та сливи.
В житті Ліди більше не було чоловіків. Усю чоловічу роботу по дому взяв на себе старший син.
Він працював і ніколи не жалівся, а ще й старався матері допомогти на кухні, адже добре розумів, що вона для нього з сестричкою зробила.
Сама Ліда, теж якби їй важко не було, не шкодувала про минуле життя. Жити спокійно і щасливо в маленькому старому будиночку краще, ніж з чоловіком з його оковитою, вічними сварками і в страху у квартирі зі всіма умовами.
Сьогодні Ліда, зранку встає і нікуди не спішиться. А заварює собі запашну добру каву, то її діти купують та передають.
Вони вже виросли, створили свої сім’ї, щасливо живуть, але про матір не забувають. Допомогли жінці відремонтувати будинок, всередині зробити ремонт, купити нові меблі. Незмінними залишилися тільки городчик та сад. А Ліда їм віддячує, закрутками та солодкою випічкою.
Сподіваюся що ця історія Ліди надихне та допоможе змінити життя тих жінок, які теж через складні обставини цього потребують.
Але якщо є діти, то в першу чергу потрібно це робити заради щасливого майбутнього дітей, ви згідні зі мною?
Ваша, Олена Балабух
